І так, ми продовжуємо вас повідомляти про події, які пов'язані із водіями громадського транспорту. Цього разу, водій маршрутки на зупинці в'їхав у колегу, бо рахував гроші.
По це у соцмережі повідомила Людмила Лінник.
"Знаєте, як то є? Їде по Січових великогабаритний автобус 28-й в бік пошти. А йому назустріч жовтий бусик 43-й, вивернув з Коновальця. Зустрічаються близько центру дитячої творчості. Вніманіє вапрос: як їм роз'їхатися, якщо вздовж руху автобуса припарковано купу машин? Правильна відповідь: водій 43-го виїжджає на тротуар, вистрибуючи на бордюр і віртуозно оминаючи залишки якогось парканця (знаєте, там є такий новий будинок, ще дитяча кімната якась - всі вікна в мікімаусах), пропускає великого автобуса і зо п'ять особливо нахабних водіїв приватних авто, які тиснуться слідом за ним. Тоді зістрибує з бордюра і нахабно продирається до старої друкарні. Там вже вільніше. А вчора ввечері мала приємність проїхатися 43-м. Була 17.40-45, десь так. Чекала хвилин десять на Молодіжній. Ну, для такої пори може й нормально. Претензій нема. Приїхав. В салоні людей 7. Доїхали до вокзалу - в межах 10 хв стояли. Чого питається? Пасажирів чекали. Зайшов якийсь дядько, видно знайомий водія. Каже: "В гараж їдеш?" "А шо, є кого возити?" - відповідає водій. (А ми ще питаємо, де обіцяні маршрутки після 21-ї).
Коли врешті вже хотіла поквапити водія, він рушив. Доїхали до Надії - зупинитись ніде. Стає на пішохідному переході впритул до переднього буса. І раптом починає котитися вперед, в цей час захолять-виходять люди. Водій зреагував на крик людей і удар. ВІН РАХУВАВ ГРОШІ! Йому ніколи роззиратися навсібіч. Після кількох хвилин зволікань і роздивлянь водії обох автобусів почали щось там з'ясовувати. Не витримала - пішла пішки. В результаті до початку Сотки мене автобус так і не наздогнав. Далі не знаю, бо пішла прямо. Словом, реформа має відбутися в головах, а не на папері. І доки не буде в дії механізму відповідальності за скоєне, всі реформи - порожняк", - пише пані Людмила.
- 4 перегляди
