На Буковецькому перевалі, що в Івано-Франківській області, в одній невеличкій хатині жовто-блакитного кольору проживає пан Михайло Тафійчук, який створює унікальні гуцульські музичні інструменти. Чоловік є одним з найвідоміших майстрів у Гуцульському краю. Його талант, працьовитість і приємні риси характеру приваблюють людей, туристів і журналістів, яких він радо приймає у своїй майстерні, пише «franyk».
Своєю цікавою музичною історією життя Михайло поділився з проєктом «Жити (з) мистецтвом».
Працював ковалем, але більш за все любив музику
Михайло Тафійчук народився у 1939-му році. У свої чотирнадцять він почав працювати ковалем. Йому доводилось щодня долати шість кілометрів до місця роботи в селі Ясенів. У такому юному віці Михайло кував сани, вози, коней та виготовляв плуги. Проте ніщо він не любив так сильно як музику. Прикарпатець не лише грав, але й почав виготовляти музичні інструменти. А щонайцікавіше – Михайло Тафійчук ніколи не вчився тому, як робити інструменти, а лише міг подивитися на виріб і зробити аналогічний. Це, безсумнівно, свідчить про талант великого майстра.
У чоловіка є спеціальна майстерня, де він провів дуже багато годин за клопіткою працею з виготовлення гуцульських музичних інструментів. І немарно він витрачає стільки часу для роботи, адже сьогодні про його вироби знають люди чи не з усього світу!
«До мене постійно приїжджають. Такої країни вже нема, звідки люди не були би. Вже мене весь світ знає, ніде би не сховався», - зізнається майстер.
Михайло Тафійчук виготовляє не лише музичні інструменти, але й сокири, долота, сверла. А залізо варить у горні – як це робили ще в дуже давні часи. Чоловік буквально живе своєю роботою - спить лише кілька годин на добу, а як прокинеться, то одразу береться за щось нове або завершує те, що розпочав.
Для своїх інструментів він вибирає і шукає деревину самотужки. Це можуть бути такі дерева, як явір, ліщина чи чагарник бузина. Деколи йому з матеріалом допомагають знайомі, яких він запитує, чи хто планує щось зрізати.
Дуже часто Тафійчука відвідують люди, які хочуть на власні очі побачити ремесло чоловіка і його роботи. І у домі майстра гостям завжди раді. Тут ніколи не пошкодують запашного чаю з гірських трав і з медом. У цій хаті панує атмосфера затишку та гуцульської музики.
Щоправда сьогодні гра на інструментах дається пану Михайлу не так легко, як раніше. Тепер його болить рука, яка часто дає про себе знати. У нього зараз так багато музичних інструментів, що зіграти на всіх чоловік не встигає. Проте він не втомлюється розповідати свою музичну історію туристам і журналістам, які так часто його відвідують.
Ніколи не напивався і не курив
Не менш цікавою є життєва позиція Тафійчука. Про неї він говорить так:
«Ніколи п’яний не був, курити - не курив, драки не мав ні з ким. Я капризний дуже, але жінка зрозуміла».
У вихідні пан Михайло також часу не гає. І хоча майстер не любить компанії, він залюбки виділяє час для того, щоб поспілкуватися з розумною людиною. Чоловік переконаний, що алкоголь і куріння – це марна трата часу. З таким гаслом Тафійчук прожив дуже насичене життя. Він не один раз виїжджав за кордон, відвідав країни Європи та Америки, але щоразу повертався додому – там, де його чекали рідні гори.
«Ледве витримав! Пропонували роботу у філармонії, але місто не люблю. Я музику дуже люблю і думаю, треба щось таке в житті робити, аби світ здивувати, аби це було інтересно для людей», - розповів талановитий майстер.
- 138 переглядів
