Публікація про те, що домашнє молоко на ринках Івано-Франківська продається у пластикових пляшках, які недобросовісні продавці беруть зі смітників, викликала хвилю обурення. Чи можна зменшити ризики для здоров’я, купуючи домашнє молоко?
Влада сьогодні не має відповіді на це питання, тому «Галицький кореспондент» запропонував франківцям у соцмережі спільно обміркувати проблему і спробувати знайти вирішення конфліктної ситуації.
Читачі розповіли, що пластикові пляшки витягають з контейнерів практично в усіх мікрорайонах міста. Журналіст Сабіна Ружицька неодноразово бачила, як безхатченки спустошують контейнери на Південному бульварі і несуть пляшки на центральний ринок. Її колега Галина Брухаль підтвердила, що витягають пляшки також із контейнерів на Пасічній позаду гуртожитків медуніверситету. Ірина Ільків розповіла про те, як торговці домашнім молоком систематично спорожнюють смітники на Пулюя по дорозі до базарчику в кінці вулиці. Тож сподіватися на добросовісність продавців, як пропонують чиновники, не варто.
Усі учасники дискусії, а їх набралося близько сотні, погодились, що забороняти селянам торгувати домашнім молоком – не вихід із ситуації. Часто продаж домашніх продуктів є чи не єдиним джерелом доходу для родини з села, особливо для пенсіонерів, тому забирати можливість заробити копійчину у найбідніших, тим більше в кризу, ніхто не збирається. Як підсумував журналіст Юрій Кривень, проблема не в пляшках, а у відсутності цивілізованої системи збору молока в селах. Якби закупівельна ціна молока не була 2-2,5 гривні за літр, люди охоче здавали б його молокозаводу чи фермам.
Думки людей щодо можливих шляхів вирішення проблеми розділилися на кілька напрямків, тож серед кількох варіантів кожен може обрати для себе найбільш комфортний.
Домовитись із бабцею
«Що можна зробити, щоб не брали пляшки зі смітника? Треба знайти свого спецагента, – пропонує Юлія Плисюк. По-перше, не купувати у перекупників. По-друге, подружитись із тією «бабусею», молочні вироби від якої вам сподобались. Домовитися, що будете купувати тільки у неї, і визначити, як регулярно. Така вже не обдурить, не підсуне що-небудь. У неї буде постійний клієнт».
Цю ідею цілком успішно випробував на власному досвіді художник Ігор Роп’яник: «Свого часу ми з сусідами (усього шість квартир) домовилися з однією жіночкою (теж випробуваною), щоб вона двічі на тиждень приносила молоко, сир сметану прямо під двері (завжди в один і той самий час). Пляшки з молоком міняли на свої ж, чисті. Жінка була задоволена – не треба було стояти на базарі, і нам було добре, бо не треба було йти на базар, і в продукції були впевнені. І, до речі, було трохи дешевше, ніж на ринку. Схема працювала багато років».
Відмовитись від пластику
Проблему вирішити просто - відмовитись від ПЕТ-пляшок, - вважає Людмила Безусова-Попович. Це рішення найбільше підійде тим, хто живе за межами обласного центру.
«Нам в селі до цього часу жінка носить молоко у звичайній трилітровій скляній банці. Скляні банки є різної ємності. Скло можна ошпарювати окропом», - ділиться досвідом пані Людмила.
Вона наголошує, що пластикова пляшка є одноразовою тарою – як шприц. Її не можна використовувати повторно, тому санстанція має право не давати дозволу на продаж чогось їстівного у такій тарі.
"У Швейцарії фермерське молоко продається у літрових пляшках у певні дні. Наступного разу покупець приносить порожню тару, а продавець обмінює її на пляшку з молоком. Корови, звичайно, всі здорові», - розповідає Галина Джичка про спосіб вирішення проблеми, який бачила на власні очі.
Чи зможуть продавці домашнього молока фізично довозити його із сіл у скляних банках? І чи не будуть везти в пластикових, а під прилавком переливати для «своїх» покупців у скло?
Своя пляшка, свій продавець
«Вже близько шести років беремо молоко, сир, сметану в однієї і тієї ж жінки. Пляшки позначені коректором, так що чужі до нас не потрапляють. Так, повторного використання пляшок треба уникати. Але вважаю, що коли в 6.00 жінка в Сільці видоїть корову, заллє молоко в пляшку, а в 7.00 я її заберу і переллю в скляний посуд, то шкоди від такого молока буде менше, ніж від купленого у супермаркеті. А в склі, на жаль, возити не хочуть, важко», - розповідає Володимир Стецій.
Псуємо пляшки
Віктор Козак каже, що відколи п’ять років тому побачив, як «бомжиха занесла пляшки на базар», зробив для себе висновок: «Тепер кожну пляшку перед викиданням я просто розтоптую, і все. Така пляшка не буде використана як вторсировина». Якщо комусь не до вподоби стрибати по пляшках, пропонують пробивати їх ножем. Щоправда, зім’яті пляшки мають свої переваги: їх більше вміщається у ваш домашній сміттєвий кошик чи пакет, в якому понесете пляшки до смітника.
Просять зминати пляшки також у компаніях, які займаються їх збором та переробкою. Як зазначив Роман Корпан, менеджер екологічної компанії «Віза Вторма», яка має близько ста відкритих контейнерів для пластикових пляшок по місту, чим більше людей будуть зминати пляшки, тим більше їх вміститься у контейнер. Відповідно, спорожнювати контейнери потрібно буде не так часто.
Інформація – це зброя
Ми запитали у менеджера, чи можна розробити і повісити на контейнери спеціальні інформаційні таблички, де б мешканцям пояснювали: якщо вони не будуть зминати пляшку, їм у ній можуть продати молоко. Пан Роман зауважив, що ідея цікава, але потребуватиме часу для реалізації, точніше, для осмислення самими мешканцями.
«Таблички такі в принципі зробити можемо. Але відразу зауважу: нам пішло два роки на те, щоб навчити людей кидати пластикові пляшки в окремі контейнери. Тож сподіватися, що люди відразу будуть зминати пляшки, не варто», - зауважив Роман Вікторович.
Також ми запитали у власників контейнерів, чи можна було би їх замінити на інші, закриті. Щоб можна було легко вкинути пляшку, але назад витягнути – неможливо.
«Років вісім або десять тому ми пробували поставити у місті контейнери для скла. Вони були цілком закриті, лише маленька дірочка для вкидання пляшок була. Але людський фактор – страшна сила. Їх також умудрялися розкручувати і витягати звідти пляшки. Звісно, бабусі це не під силу, але хто поставить собі за мету витягти пляшки – той її все ж досягне», - кажуть власники контейнерів.
- 16 переглядів
