В неділю , 19 жовтня 2014 року, на фасаді будинку що знаходиться за адресою Коновальця 2 (біля ПК «Юність») було відкрито й освячено меморіальну дошку полковнику Армії УНР, команданту УВО, голові Проводу українських націоналістів (з 1927), першому голові ОУН Євгену Коновальцю.
Пам’ятний знак освятили священик УПЦ Київського патріархату Микола Мороз та отець Роман Федоришин. Отець Мороз прочитав молитву.
- Помолимося за людей, які були в наших серцях, тим взірцем, до якого ми прагнули, — сказав отець Микола Мороз.
Почесну варту зі стягами України та ОУН-УПА несуть побратими Калуської станиці ОУН-УПА. До віче з нагоди відкриття дошки приєдналися близько 70 калушан. Із концертом перед присутнім виступив вокально-інструментальний ансамбль “Передзвін”.
Перед присутніми виступили депутат міської ради від ВО «Свобода» Андрій Кравчук, депутат обласної ради від ВО «Свобода» Василь Попович, депутат Верховної ради кількох скликань Євген Гірник.
— Жодному олігарху сьогодні немає пам’ятників. А є пам’ятники тим, хто віддавав своє життя за українську націю. Щоразу проходячи тут, ми будемо згадувати, що ця людина не продалася, не зрадила, а до останнього боролася за українську державу, — сказав депутат обласної ради Василь Попович.
Автор меморіальної дошки — калуський скульптор Ігор Семак.
Голова Калуської міськрайонної станиці ОУН-УПА Степан Петраш висловив сподівання, що незабаром у місті з’явиться повноцінний пам’ятник Євгенові Коновальцю.
— Він гуртуватиме громаду, та як гуртує її пам’ятник Романові Шухевичу, — зазначив Степан Петраш.
Довідка.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець займався формуванням Галицько-Буковинський Куреню Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. У 1918 році Євген Коновалець — полковник Січових Стрільців. 1-2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.
Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій за кордоном.
Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.
23 травня 1938 Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — генерал КДБ) під псевдонімом «Павлусь Валюх». За придуманою НКВД легендою, «Павлусь Валюх» представляв це «нелегальне угрупування». Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного підпілля. 23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
- 2 перегляди
