Колись відомий курорт, а зараз закинуте село - гуцульський Буркут переживає не найкращі часи. Захований серед гір, він завжди приваблює туристів, але чомусь місцеві жителі тут не затримуються. Вже довгий час село закинуте та схоже на плівку із фільму. Замість декорацій - занедбані будинки та території, дика природа, яка вже “полізла” у глиб населеного пункту. Це моторошно та захопливо водночас. Привид, мара, примара - які тільки назви воно не отримувало. Але й досі офіційно це звичайне прикарпатське село з маленькою відмінністю від інших - тут зовсім немає людей, пише franyk.com.
“Буркутська” історія
Вперше про село стало відомо у 17 столітті. Посприяла цьому наявність цілющої води, по яку з’їздилися прикарпатці з усіх країв. Великі пани один за одним відвідували цей куточок Карпат, щоб самим напитися живої води. Не тільки в Галичині, але й далеко за її межами розповсюдилися згадки про Буркут, як лікувальний центр. Таким чином, розпочалося його становлення як курорту.
Періодом розквіту стало 19 століття. Тоді ж активно розбудовувалися житлові та лікувальні вілли, де могли б зупинятися приїжджі. Вся еліта тих країв неодноразово лікувала тут шлунково-кишкові хвороби. І вода справді допомагала. З відомих людей, відвідали Буркут такі письменники, як Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник та Ольга Кобилянська.
Всі відгуки завжди були схвальними, адже край справді славився чудовим кліматом, “залізною” водою та енергетикою, яка хоч-не-хоч, але якось та й допомагала.
Як це було з багатьма територіями на Прикарпатті, економічне та політичне становище не спряло розвитку курорту. Навпаки, у 1848 році він був зруйнований австрійськими військами. Під кінець століття курорт знову ожив, але протримався недовго. Вже тоді розпочався спад популярності, який надалі закінчився остаточним закриттям місця. Розпочалася Перша світова війна, що негативно вплинуло на кількість відвідувачів та загалом стан Буркута. Численні плани, щодо розбудови села, прокладання нової дороги так і залишилися невиконаними. Остаточно відомий колись курорт перестав функціонувати після Другої світової війни.
Село-примара
Втративши відомий курорт та сферу доходу, село Буркут почало занепадати. З кожним роком численність населення почала зменшуватись. Радянська влада, яка закріпилася на території України не сприяла відновленню колишньої популярності мінеральної води. Розвинена туристична “екосистема” була знищена постійними вирубками лісу, які не припинялися. Жити в селі стало дуже важко і місцеві почали його покидати. Під кінець 19 століття населення зменшилося до 80. Вже на початку 20 століття їх залишилося 10. Буркут почав обростати легендами. Подейкують, що тут справді можна зустріти привидів, особливо в бараках, які звели на місці цвинтаря. Там були поховані загиблі в Першій світовій війні, але потім, коли розпочалася лісозаготівля, його зрівняли із землею.
Як повідомляє “If.Depo”, дивні речі почали траплятися постійно, особливо вночі. То щось впаде або зникне, то темні тіні з’являються. А відсутність в селі церкви тільки додавала ситуації моторошності. Через незрозумілі події, люди й покинули Буркут.
Ось вже багато років він занепадає і тільки будинки нагадують, що раніше тут був популярний курорт. Сюди приїздять туристи, щоб поглянути чи водяться насправді примари та як виглядає село-привид. Але попри все Буркут й досі живе. Просто тепер його населення - це дика природа.
- 885 переглядів
