Cьогодні Ірина Шабан вже досить популярна у нашому місті, та це не означає, що вона збирається зупинятися на досягненому. В її планах скорення вершин музичного “Олімпу” Києва. Їй пророкують всенародну славу Тіни Кароль чи Лами, але вона воліє залишитися самою собою: відкритою, щирою і грайливою; улюбленицею публіки чи просто чарівною блондинкою з карими очима. Розкрутка сайту в Івано-Франківську
Між іншим… Ірина Шабан – молода співачка, що працює у стилі RnB та поп-музики. Вона багаторазовий призер та лауреат різних фестивалів і конкурсів. Остання відзнака – нагорода директора Міжнародного Фестивалю Пісні “Carpathia Festival”, Жешув-2008. Навчається в інституті туризму та менеджменту Прикарпатського університету ім.В.Стефаника за спеціальністю туризм та в Київському університеті мистецтв.
- Отож, з чого все починалося?
- Почала я співати ще з дитячих років, мене завжди захоплювала краса навколишнього світу, і я намагалася передати її через пісню. З часом вирішила більш професійно займатися вокалом. У цьому мені допоміг Центр дитячої творчості, а згодом Народний Дім “Просвіта” в особі Бориса Данилишина. Я йому дуже вдячна за знання та підтримку, адже він один із найперших вчителів, який вселив у мене віру у власні сили. Згодом почала писати власні вірші та класти їх на музику, в цьому допомагає мій теперішній викладач Ірина Кунда, яка пише мені пісні та музичний супровід. Також співпрацюю з групою “Ґринджоли”, що є автором декількох моїх пісень. Ось так помаленьку почався мій шлях сходження на музичний Олімп, в якому дуже підтримує моя мама. Вона мій перший слухач і критик.
- Наскільки я знаю, у Вас досить тісний творчий контакт із Валентином Кошманюком. Зовсім нещодавно почався спільний запис пісень для його альбома.
- Це справді так. Валентин досить цікава і неординарна особистість. Мені легко і приємно з ним працювати. На даний час вже є декілька музичних напрацювань і водночас, планується запис ще кількох пісень, але, на жаль, не вистачає часу.
- Скажіть, прагнення зробити кар’єру не заважає навчанню, особистому життю?
- Ні, аж ніяк. Це просто дві доповнюючі ланки до власного творчого “Я”.
- А девіз життя є?
- Я намагаюся бути завжди на висоті, добиватися поставленої мети, але, водночас, стараюся бути більш лояльнішою до самої себе та інших людей. Вважаю, в усьому слід дотримуватися міри.
- Ви часто буваєте в Києві, які враження він справив на Вас? І чим відрізняється київська музична “кухня” від івано-франківської?
- Якщо говорити відверто, то в Івано-Франківську шоу-бізнес відсутній. Саме тому, можливо, всі талановиті виконавці, організатори та продюсери намагаються творити його в столиці. Важливим компонентом будь-якого талановитого виконавця є його фінансова підтримка. Немає грошей – немає розкрутки. У Києві це головний “закон”. Дивлячись на музичну “кухню” столиці, в мене інколи виникає огида, адже найчастіше співає той, хто ніколи й не брав уроки вокалу. В Івано-Франківську хоч і немає музичної кухні, але є дружні взаємини між виконавцями, відсутні інтриги та чвари, є своя тепла аудиторія, яка завжди готова підтримати та зарядити позитивною енергією. Тому мені наше місто ближче і рідніше в цьому плані, ніж Київ.
- Невже не було пропозицій залишитися і працювати у столиці? Та й, наскільки я знаю, були всі шанси потрапити на першу “Фабрику зірок”.
- Так, це правда! Я пройшла успішно декілька турів, але згодом розчарувалася у конкурсному відборі, адже найчастіше проходили ті, які зовсім не мають вокальних даних.
- Я запитала про “Фабрику” не випадково, адже зараз поповзли чутки, що за місце у ній доводилося сплачувати певну суму. Вам пропонували “Фабрику” за гроші ?
- Ні, мені таких пропозицій не надходило, можливо, вони лунали вже у кінці відбору. Та я не можу ні спростувати цю інформацію, ні підтвердити. А вважаю, там були свої нюанси.
- Нещодавно Ви повернулися з Парижу, які враження від поїздки?
- Так, я завжди мріяла його відвідати. І ось моя мрія здійснилася. Париж – дуже красиве місто. Приїжджаєш – і, здається, потрапляєш у казку. До того ж, там якраз проводився фестиваль та знімалася програма “Українці закордоном”. Тож я мала змогу виступити перед франзуцько-українською аудиторією, яка мене дуже тепло прийняла.
- Які перед собою ставите цілі? Які будуєте плани на майбутнє?
- Зараз я навчаюся в двох університетах, намагаюся отримати дві якісно відмінні між собою вищі освіти, адже, вважаю, що кожна людина має спробувати себе в різних течіях. Зараз у планах – запис альбома, кліпу, хотілося б створити власний сайт. Одне слово, творчих задумів багато!
- У Вас є хобі?
- Я дуже люблю подорожувати, знайомитися з культурою різних країн і народів. Одним з моїх екстремальних захоплень є катання на квадроциклі. Я почала вчитися їздити на ньому ще в Єгипті, і тепер обганяю своїх інструкторів. Ще дуже люблю танцювати.
- Що для Вас означає успіх?
- Успіх особисто для мене – це постійне вдосконалення себе, як у творчості так і в житті. А ще, коли ти знаєш, що слухачам подобається твоя пісенна творчість, то це величезний позитивний заряд.
- Дякую за розмову! Успіху Вам та натхнення на творчій ниві!
Людмила ХОДОРОВСЬКА
