«Собаче питання» в Івано-Франківську піднімається віддавна. Спершу гицлі просто винищували бездомних тварин. Потім була ідея розбудувати для тварин Павлівський притулок. І саме на його базі робити собакам біостерилізацію. Аби це зробити, міська рада торік прийняла програму «Поводження з безпритульними тваринами у межах м. Івано-Франківська та його околиць».
Потім все стало з ніг на голову, і міська влада вирішила, що вкладати у приватний притулок кошти недоцільно. Тож проблему вирішили розв’язувати самотужки. Зробити це було б складно, якби не згодився допомогти ректор медичного університету Євген Нейко. Наразі саме він дає площі та операційний стіл (який коштує десять тисяч доларів) для біостерилізації.
Першопричина
Більшості пересічним франківцям до собак байдуже. Рідко коли трапляються любителі, які їх підбирають чи підгодовують. Частіше – такі, яким вони дошкуляють. Ще донедавна працівники підприємства АТП 0928 бродячих собак просто винищували. Певне, не слід зазначати, що нічого доброго у цьому нема. Бо собаки ж не винні у своїй репродуктивності, яка настає через рік після їх народження.
Тож, хто би скільки їх не вистрілював, а вони знову плодилися. Проблему доповнюють ще й сільські мешканці, які іноді після того, як їхні собаки народжують, збирають щенят у мішок та викидають на Івано-Франківському вокзалі або одній з автостанцій. Принаймні, так каже начальник УЖКГ міста Петро Косюк. Зрештою, це питання ментальності: люди бояться гріха, а тому мало хто топить їх, як це робилося раніше. А кинути на вокзалі – ніби не гріх.
Так щороку в Івано-Франківську налічується до п’яти тисяч бездомних собак. Половину з них гицлі вистрілюють. Але за дуже короткий час в місті розплоджується нове потомство. І їх знову стає до п’яти тисяч.
Проблему можна вирішити тільки викоріненням першопричини. Тобто біостерилізацією. Робитимуть це працівники комунального підприємства «Автоколона 2222» у приміщенні віварію медичного університету.
Підготовка
За словами Петра Косюка, міськвиконком виступає тільки замовником цих послуг. Споконвіку в АТП-0928 (нині – КАТП 0928) був підрозділ, який займав-ся відловом псів. Тільки тепер їх не вбиватимуть, а вестимуть на огляд до лікарів. «Якщо лікар побачить, що там немає ніяких хвороб, то він прийматиме рішення про стерилізацію. Якщо ж він побачить, що тварина хвора і небезпечна, то її присипатимуть», – зауважує Косюк. Він зазначає, що на території КАТП 0928 є великий холодильник для собачих трупів, наразі вже є домовленість про те, аби відвезти його на територію віварію.
Керівник Автоколони-2222 Богдан Тимочко зазначає, що з 15 липня в штаті буде два медичних працівника: лікар та фельдшер. Вже є усні домовленості та їхні заяви про прийняття на роботу. Однак до зазначеної дати з ними поговорити неможливо – вони допрацьовують останні дні на попередніх роботах. Ще на підприємстві буде чотири «ловці».
Незадіяні площі
Як зазначає завідувач клініко-біологічною базою (віварію) медичного університету Іван Жиляк, в них є десяток боксів, які з 2002 року не задіяні студентами медичного університету. Саме тоді Україна стала підписантом Європейської конвенції про захист хребетних тварин. З того часу в дію ввійшла заборона використовувати собак для дослідів. Тепер студенти вчаться тільки на щурах, мишах, морських свинках та кроликах.
Бокси у віварії розміщені по два боки коридору. В одних розмістять собак, яких готуватимуть до операцій, в інших – після. «Спершу їх триматимуть сім днів, – зазначає Іван Жиляк, – за цей час робиться огляд тварини. Чи, бува, не має вона антропозоонозів – спільних для людей та тварин хвороб – сказу, мікроспорії (лишаю) чи глисних хвороб. Далі робитимуть щеплення від сказу та мікроспорії, а через два-три дні собака буде готова до стерилізації. Якщо за сім днів утримування собаки не з’явиться її господар, то будуть робити операцію. Якщо ж з’явиться – то тільки за його бажанням».
Завідувач віварієм зазначає, що самкам будуть робити полосну операцію. Для цього лікар розрізатиме їм живіт з правої сторони та викидатиме дітородні органи. А самцеві просто відрізатимуть той орган і все. У віварії собаки залишатимуться до семи днів, а коли знімуть шви, їх випускатимуть. Але тільки після заживання рани.
Витрати
До речі, про організаційну та господарську роботу Богдан Тимочко говорити не став. Мовляв, тільки плани складаються. Тож, скільки і на що піде коштів, наразі невідомо. Знаємо тільки від Петра Косюка, що під потреби Павлівського притулку міська рада виділила 100 тис. грн. Оскільки з них тільки 15 тисяч пішло на притулок, то решта піде на обладнання віварію.
Петро Косюк зазначає, що витрати будуть найрізноманітніші – від снодійного до собачих харчів, адже цей час вони мусять щось і їсти. «На вулиці будуть продовжувати стріляти в собак, але будуть стріляти снодійним, яке діє 10‑15 хвилин. Часу вистачатиме саме для того, аби забрати пса в машину», – наголошує начальник УЖКГ. Іван Жиляк додає, що для процедур, які планують проводити, треба закуповувати різноманітні медикаменти: знеболюючі, післяопераційні, присипки тощо.
Тішить, що йдемо таки до цивілізації. І хоч до великого притулку, який би зберігав бездомних собак, ми не дожили (слід сказати, що в Україні є тільки один такий – в Одесі, і то збудований за німецькі кошти), але вистрілювати тварин вже не будуть. Хтозна, може виховуючи наступне покоління, яке вже не бачитиме насильства над тваринами, станемо трохи добрішими.