Декілька тижнів тому з зони АТО повіернувся доцент кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти Ярослав Семкович, який перебував на лінії вогню п’ять місяців. Він їхав на фронт у якості дитячого анастезіолога, а повернувся універсальним лікарем.
Ярослава забрали в АТО під час першої хвилі мобілізації. Спочатку він проходив тримісячне навчання основних правил поведінки лікаря на полі бою на полігоні, що біля Житомира. Потім його відправили до одеського військового госпіталю, де пробув тиждень, після чого його відрядили у зону АТО, у містечко Курахово Мар’їнського району Донецької області, пише Фіртка.
Він брав участь в усіх боях під Курахово, Мар’їнкою, Красногорівкою. Він у складі групи з тьох чоловік займався стабілізацією стану поранених та їхньою подальшою евакуацією.
«Як лікар, я отримав там неоціненний досвід, адже не тільки виїжджав на поле бою, щоб забрати поранених, але й робив дуже складні операції, – ділиться Ярослав Семкович. – Бувало, що протягом кількох годин ми евакуйовували до трьох десятків людей. Особливо запам’ятався день, коли рятували відразу 29 хворих із дуже важкими пораненнями: травматична ампутація кінцівок, розриви легень, печінки, відриви селезінки, травматичне поранення в голову з перфорацією ока. Загалом протягом п’яти місяців ми пролікували 450 пацієнтів й тішить, що усі залишилися живими».
Ярославу три доби доводилося проводити операції. А адреналін не дав думати про сон, їжу та відпочинок. Сил та наснаги надавали дзвінки з дому, волонтери або колеги, які приїжджали.
Бувало й таке, що місцеве населення перешкоджало роботі лікарів: не давали апаратуру, зачиняли палати в госпіталях. «Вони вважали нас своїми злісними ворогами, які винні у війні, – пригадує Ярослав Семкович. – Щоправда, поступово вдалося досягнути порозуміння з місцевими жителями, і невдовзі за медичною допомогою вони вже приходили до нас самі…».
За словами іванофранківця на війні спеціалізація медика не відіграє жодної ролі. А у моменти, коли комусь потрібно надати допомогу, то думаєш тільки про життя людини.
«Війна не тільки суттєво підвищила мою лікарську кваліфікацію, але ще більше удосконалила вміння самоконтролю в екстрених ситуаціях, – додає Ярослав Семкович. – Зараз відчуваю себе справжнім спеціалістом».
Щодо свого стану здоров'я, то Ярослав переконує, що у нього з психікою все впорядку. Нещодавно за порятунок життів у зоні АТО лікар отримав грамоту і медаль від командування Західного фронту.
Як відомо чотирнадцять працівників ІФНМУ були мобілізованими у зону АТО. З них 10 і досі несуть службу на війні, з яких восьмеро – професійні медики.
- 3 перегляди
