Більше сотні лікарів-інтернів Івано-Франківського національного медичного університету сьогодні працюють з пацієнтами, хворими на COVID-19. Молоді медики погодилися розповісти про реальний стан роботи, що пов’язана з подоланням небезпечного вірусу, пише «franyk.com» з посиланням на пресслужбу ІФНМУ.
Тарас Кобрин, який наразі виконує обов’язки проректора з лікувальної роботи медичного університету, повідомив, що навчальний заклад розробив спеціальну Google-форму для того, щоб інтерни могли заповнити її. Той, хто виявив бажання працювати з хворими на коронавірусну хворобу, одразу залишав свої контактні дані в цій формі. Тарас Кобрик наголошує, що жодного лікаря-інтерна не примушували до роботи з пацієнтами, у яких виявили COVID-19.
«Це ті інтерни, які самі свідомо погодилися на цю роботу. Усі інтерни, які працюють в лікувальних закладах з хворими на коронавірус, забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту», - зазначає Кобрин.
Вчаться як інтерни, так і лікарі
Ірина Клейнота – одна з лікарів-інтернів, які погодилися працювати з пацієнтами, хворими на коронавірусну інфекцію. Сьогодні Ірина працює в Івано-франківській обласній клінічній лікарні. Вона освоює фах анестезіолога. До цього часу дівчина приблизно рік пропрацювала медсестрою в міській реанімації. За словами молодої медпрацівниці, нині вона намагається повністю вкладатися у свою роботу, щоб максимально допомагати лікарям.
«Основна специфіка роботи нині — це її важкість, бо доводиться постійно бути в захисному костюмі, масці, на руках дві пари рукавичок. Це доволі складно. Як лікар-інтерн я зараз більше вчуся працювати з апаратами штучної вентиляції легень. Ми їх налаштовуємо для кожного пацієнта індивідуально», - розповідає Ірина Клейнота.
Дівчина говорить, що в обласній лікарні використовують дихальні шоломи, які є аналогічними з тими, що їх використовували італійські медики під час пандемії. Крім того, Ірина переконана, що ця робота допомагає набути цінного досвіду. Тим більше, у період пандемії вчаться не тільки інтерни, але й лікарі.
«Я хотіла б залишитися у цій спеціальності. Ми всі віримо, що все буде добре і зрештою ми подолаємо цю пандемію», - каже лікарка-інтерн.
Марія Хімчак, яка працює в обласній клінічній інфекційній лікарні, теж є лікарем–інтерном. Щоправда, вона інтерн другого року навчання за спеціальністю «Інфекційні хвороби». Дівчина запевняє, що вибрала саме цю спеціальність, не піддаючись страху, аби працювати з пацієнтами, у яких є інфекційні хвороби.
«Поступово звикаєш до цього навантаження, і зараз я можу сказати, що отримую задоволення від своєї роботи», - зізналась Марія.
«Найскладніше, коли пацієнт помирає, повідомляти про це родичів»
А у міській клінічній лікарні №1 вже чотири місяці поспіль працює молодий лікар-інтерн Владислав Горелін.
«Дуже великий тягар ліг на плечі лікарів через те, що поступає велика кількість пацієнтів. Тому відчувається нестача кадрів, і допомога інтернів є дуже потрібною. Найважче емоційно, бо коли ти розумієш, що життя пацієнта буквально залежить від тебе, потрібно дуже швидко працювати, оперативно переводити на штучну вентиляцію легень, і в такі моменти насправді складно. Але найскладніше, коли пацієнт помирає, повідомляти про це родичів», - розповідає Владислав.
- 4 перегляди
