Традиційно цикл різдвяних свят на Украiнi завершується 19 січня Водохрещем, а на Закарпатті і Прикарпатті після Святого Йордана ще з давніх-давен заведено влаштовувати Розколяду – обрядове дійство з піснями, танцями та гуляннями.
Справжня гуцульська розколяда відбулася минулими вихідними у Києві.
Завершуючи цикл новорічно-рідвяних свят, колективи – переможці фольклорно-етнографічного фестивалю меланок, колядок та вертепів «Людям на добро», що проходив на Івано-Франківщині за ініціативи заслуженого юриста України, кандидата політичних наук, депутата Івано-Франківської облради та голови Міжнародної громадської організації «Івано-Франківське земляцтво», заколядували для земляків, що мешкають у столиці.
Після свят Водохреща закінчувалася вулична коляда, щедрівки, вертепи. В народі казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі». Колядницькі ватаги пишно справляли «складчину» або «гулі», а подекуди «розколяду», «застріл коляди» або «розплєс».
Відкривала свято у столиці прикарпатська зірочка Оля Ошитко.
Вихованці Гвіздецької школи мистецтв - колектив «Струмочок Покуття» та колективи Орелецької і Ковалівської загальноосвітніх шкіл показали, як шанують українські традиції на Коломийщині і Снятинщині.
Також земляків розважав дотепними гуморесками юний сміхованець Лука Суслов, а в концертній програмі брали участь заслужені артисти України Михайло Попелюк, Михайло Кривень, ведучий вечора – заслужений журналіст України Богдан Кучер.Свято розколяди стало традиційним для вихідців з Івано-Франківщини, що у столиці гуртуються в Земляцтві і понад 11 років на відстані від свого рідного краю зберігають традиції, обряди, звичаї Прикарпаття та й про свою «малу Батьківщину» в Києві не забувають.Рік тому головою нині вже Міжнародної громадської організації «Івано-Франківське земляцтво» було обрано Богдана Гдичинського. Пан Богдан не лише продовжує напрацювання свого попередника, а й започаткував чимало нових проектів, спрямованих на популяризацію і розвиток Прикарпаття.
«Нині Земляцтво – це як місточок між Прикарпаттям і Києвом, завдяки якому реалізовується чимало культурних, освітніх та суспільно-важливих проектів. Навіть розколяда – це свого роду популяризація традицій. Чимало вихідців з Івано-Франківщини прийшли з дітьми й онуками і це дуже важливо, щоб ми вчили наших дітей шанувати і підтримувати звичаї і традиції українського народу, адже це фундамент, якого не можна цуратися і забувати».
Спеціально поблагословити розколяду приїхав владика Коломийсько-Чернівецької єпархії Миколай Сімкайло.
«Івано-Франківщина багатогранна етнографічна область, де живуть гуцули, лемки, бойки, покутяни і у кожного свої звичаї та обряди. Але є в них одне спільне: вони бережуть традиції та шанують звичаї прадідів. Івано-Франківське земляцтво об’єднало чимало відомих і знаних прикарпатців, а от свого роду прорив до столиці зробив Богдан Гдичинський. Відтепер нашою піснею, колядою, щедрівкою, традиційними речами намагаємося розбудити дух, який так потрібний нашому народу. Тож нехай те зернятко, яке починає проростати на київському полі, стане тим добрим початком відродження українських традицій. Саме з коляди і молитви треба починати будувати Україну»,
– звернувся до присутніх владика Миколай Сімкайло, вітаючи земляків від митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та від себе особисто зі святом розколяди.
До столиці на розколяду від обласної влади вітання цьогоріч привіз коломийський міський голова Ігор Слюзар. Від імені голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайла Вишиванюка він подякував усім землякам і зокрема голові організації за підтримку та допомогу у розбудові писанкового Прикарпаття та побажав і надалі бути осередком Івано-Франківської культури у Києві та розвивати свою діяльність і на міжнародному рівні.
Подарунок від голови Коломийської районної державної адміністрації Михайла Негрича вручив голові Івано-Франківського земляцтва Богданові Гдичинському заступник начальника відділу культури і туризму Микола Кавацюк. Він побажав, щоб мальовничий пейзаж Коломийщини, що зображений на картині, завжди нагадував про рідний край. І побажав і надалі творити добро, підтримувати батьківські традиції і, звичайно ж, частіше бувати на рідній землі.У фойє конгрес-холу народні майстри з Прикарпаття представили свої роботи. Тут можна було придбати вишиванки, вироби з бісеру, кераміку, картини та сувенірну продукцію.
Богдан Гдичинський за дорученням керівництва Івано-Франківської області вручив заслуженому діячеві мистецтв, професору, завідувачу кафедри хорового диригування Національного університету культури, уродженцю Рогатинщини Михайлові Гринишину орден «За заслуги перед Прикарпаттям». Нещодавно йому виповнилось 90 років, та він і нині бере активну участь у громадському житті України та продовжує радувати поціновувачів прекрасного новими творами.Розколяда в Івано-Франківському земляцтві вже 5 років поспіль збирає вихідців з Прикарпаття на теплу зустріч великої родини. Це дійство вже стало доброю традицією і полюбилося не лише прикарпатцям, а й столичним жителям та навіть іноземним гостям.
«Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються щохвилини, це ті найміцніші цеглинки, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Ми повинні пишатися, що зуміли попри нелегкі часи зберегти традиції та звичаї наших прадідів і, як говориться в повір’ї, доки писатимемо писанки і співатимемо колядки, доти буде й Україна. Тож славімо Христа, бережімо наші традиції і будьмо небайдужими один до одного»,
– звернувся до присутніх голова Міжнародної громадської організації «Івано-Франківське земляцтво» Богдан Гдичинський на святі розколяди.Прикарпатських колядників у столиці вітали гучними оплесками, таких традицій немає в жодному іншому земляцтві столиці.
Тож розколяда вже традиційно завершила новорічно-різдвяні святкування, а на колядників чекала ще одна цікава подорож. Для делегації з Івано-Франківщини провели екскурсію в стінах Верховної Ради України.Ми звикли бачити приміщення Українського парламенту на телеекранах багатолюдним, а от у вихідний там панує тиша і спокій.
Екскурсовод – працівниця апарату Верховної ради України - розповіла про історичні факти з життя будівлі, а також наголосила на певних архітектурних особливостях та конструкції приміщення. Найдовше і напевне найбільше питань виникло під час оглядин картини «Державотворення», адже там діти впізнали відомих політиків та знакові обличчя української історії. Також дозволили зайти на балкон сесійної зали і посидіти в ложі для преси.
Трішки втомлені, але щасливі колядники вирушили додому. Всюди добре, а вдома – найкраще!
Оксана Островська
- 8 переглядів
