Сьогодні, 15 квітня, у обласному центрі відкрили анотаційну дошку видатному українському науковцю-кібернетику, доктору технічних наук, професору, академіку Академії технологічних наук України, проректору з питань науки Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника Павлу Івановичу Федоруку.
Встановили пам'ятний знак на фасаді школи №18, де він навчався.
На урочисте відкриття прийшли друзі Павла, його вчителі, однокласники, та учні школи, передає Фіртка.
Як зазначила матір Павла - Зінаїди Федорук, всі основні кроки та рішення нашого життя починаються зі школи.
«У цій школі він вчився з початку її відкриття. Спочатку навчався в школі №13, а потім перейшов сюди і закінчив її. І ця школа відіграла велику роль в його житті. Яскравий приклад, що без додаткових занять, без репетиторів він зумів поступити в Прикарпатський університет і побудувати успішну кар'єру науковця завдяки тій базі, яку він одержав в цій школі. Я дуже вдячна всім хто був тоді поруч з ним, в першу чергу вчителям, зокрема його классному керівнику Жанні Петрівній. Він дуже любив вчитися, любив свою школу та вчителів. Незалежно від того, як вони до нього ставилися, він завжди знаходив можливість взяти знання і потім вміло ними скористатися. Вчився він рівно з усіх предметів, поведінка його була добра. Також він займався в музичній школі, грав на скрипці», - згадує шкільні роки сина Зінаїда Федорук.
За словами класного керівника, Жанни Конопко, Павло Федорук був дуже чемним і старанним учнем.
«Дуже добра була дитина, гарно вчився. Я була всього пів року його класним керівником, але ми настільки подружились, що вже скільки років, як вони закінчили школу – вони кожного року до мене на 8 березня приходили. Я навіть не знала, мені подзвонив однокласник Тарас та сповістив, що Павло помер. Він був дуже розумна Людина. Пам’ять про нього весь час в моєму серці», - каже Жанна Петрівна.
Однокласник Павла пригадав собі четвертий клас, коли вони разом сіли за шкільну парту і провчилися так до останнього одинадцятого класу.
«Павло завжди був веселим, дружнім, компанійським і позитивним хлопцем. Дуже важко бувати на таких заходах, але приємно, що є багато людей, які його пам’ятають. Сьогоднішня подія важлива для всіх. Вона показує, що навчаючись у звичайній школі, можна досягти великих успіхів в науці, в розвитку і бути великою людиною. Він захоплювався всім, був дуже запальним. Павло був душею компанії, душею класу всі роки навчання», - розповів Тарас Гурик.
Помер науковець на 41 році життя від тяжкої хвороби.
- 6 переглядів
