Франківськ у вересні у рамках MitOst-фестивалю приймив понад двісті іноземців.
UFRA запитала гостей з Берліна, Тбілісі, Єревана, Мінська, Кишинева й Тімішоари, яке враження лишилося в них про місто.
Лаура, Берлін:
Були сонячні дні, на вулицях – багато людей, тому в мене лишилося дуже живе враження про центр Франківська. Сподобалося, що в центрі можна побачити водночас молоді сім’ї, студентів, вуличних музикантів, намети політичних партій, старших чоловіків, які п’ють каву і старших жінок з онуками.
На мій погляд, центр Франківська є типовим змішанням східноєвропейських впливів із деякими західними. Поруч із бабцями, які продають квіти й городину, бачиш точно такі магазини, які є на пішохідних вулицях Берліна чи Мадрида.
Що особисто мені запам’яталося, так це різноманітні й різнокольорові стійки для велосипедів по всьому місту. І я помітила специфічний напрямок стріт-арту – маленькі створіння в піксельній техніці. Загалом я побачила міське життя як насичене, жваве й світле – але це лише враження трьох днів. Я б хотіла приїхати ще раз і походити бічними вуличками.
Ганна, Мінськ:
Вчора я знайшла прекрасне місце у Франківську, про яке вже написала друзям, – міську лазню. Таку, рожевого кольору, з Нептуном. Я сиділа на майданчику навпроти й курила, розглядаючи будинок. А в лазні був чоловічий день. І от я бачу, як звідти виходить так чимало чоловіків, хтось у простирадлі, хтось у плавках, хто покурити, хто охолонути. І поруч діти бігають, сидять бабусі.
Ось такого відчуття свого місця в місті в мене давно вже немає в Мінську. Це було відчуття з дитинства, коли я почувалася в своєму дворі, як удома. Це все настільки натурально виглядало…
Ута, Берлін:
Я не змогла побачити багато в місті, але те, що побачила, мені дуже сподобалося. Приємно здивувала якість їжі. Вона була добра, а я цього не очікувала. Здивувала й мирна атмосфера в час війни. Навіть уночі я почувалася безпечно, ідучи містом.
Важко сказати, що мені не сподобалося. Напевно, надмір реклами, але це проблема не лише Франківська.
Анна, Тбілісі:
Я прогулялася в інші райони міста і побачила, що там не все так гарно, як у центрі. Є місця із зіпсованими дорогами, будинки в не дуже гарному стані.
Мені сподобалося, що багато людей користуються велосипедами, але парковок, здалося, бракує.
Карти міста я не знайшла навіть в готелі, а вона потрібна. Не завадив би й маленький туристичний центр.
Марія, Кишинів:
Мені запам’яталася пішохідна вулиця, яка плавно переходить у парк, а звідти можна потрапити до Ратуші. Цей зв’язок вулиць, який дозволяє гуляти дві години, не особливо перетинаючись з автомобілями, просто чудовий!
Великі вивіски магазинів та кафе виглядають недоречними в цьому архітектурному середовищі. І особливо рекламний екран поруч із Ратушею.
Гарно, що багато людей приходять до центру міста. В мене лишилося враження, що все життя зосереджене на кількох центральних вулицях. Натомість район Арена Центру видався менш розвиненим. Думаю, варто приділяти увагу не тільки центральним вулицям.
Октав, Тімішоара:
Франківськ має цікаві публічні простори – площі, пішохідні вулиці й архітектурні пам’ятки. Загальне враження – вони наповнені життям, людьми, які ходять по крамницях, проводять час у ресторанах, кафе, на терасах. Деякі об’єкти в місті, такі як фонтан, запрошують до взаємодії та приваблюють людей. Я також помітив знаки творчої урбаністичної активності – парклети. Тобто є ознаки, що урбаністична культура розвивається, і це добре впливає на загальну якість міських просторів та життя в місті.
Далі потрібно розвивати публічні простори, що вже існують, та їхній зв’язок між собою. Але також створювати нові. Ще важливо підтримувати початкові зусилля груп мешканців організовувати творчі події в цих публічних просторах.
Карін, Єреван:
Я була у Франківську зі своєю семимісячною донькою, тому не змогла відвідати багато місць у Франківську. Більшу частину часу я провела на вулиці Незалежності. Шукаючи памперси, я помітила, що вулиця, паралельна до Незалежності, просто переповнена аптеками! Зауважила також, що яблука були вдвічі дешевші у бабусь, які продають фрукти й молоко на вулиці. І звісно, повітря – у Франківську його так багато, порівняно з Єреваном, який відомий своїм забруденнням і відсутністю парків.
Олександра, Чернівці-Берлін:
Івано-Франківськ вразив мене цього разу ще більшою кількістю книгарень, громадських проектів, і, насамперед, розвитком громадського простору. Ми демонстрували фільми в громадському ресторані Urban Space 100, який підтримує дискусійне поле та цікаві проекти в місті. Що означає такий простір для всієї України? Для мене це передовсім знак, що відбуваються докорінні позитивні зміни в суспільстві та в тому, як ми комунікуємо одне з одним, як налагоджуються соціальні зв’язки між нами. Ці зміни, можливо, не завжди видимі, але вони відбуваються з українським суспільством у кращий бік.
Це й знак того, що українці навчились домовлятись. Якщо раніше казали «де два українці – там три гетьмани», то скоро можна буде говорити «де два українці – там дві добрих ідеї і мінімум один втілений спільний проект».
- 3 просмотра
