Жителька міста Nastya Gagarina розповіла про свою "захоплюючу" подорож у маршрутці під №22.
Тож нижче пропонуємо історію вояжу по-франківськи.
Вчора, о 21:35 їхала маршрутом №22 , №АТ2226 АА, з вулиці Хоткевича, зі мною в маршрутку сіло дві пенсіонеркі, показували водію посвідчення, на що він мовчав, а мужчина на підпитку, котрий сидів на сусідньому від водія кріслі і, чомусь, розраховував пасажирів, почав по-хамські галасувати в бік жінок в стилі “Я сказав, пенсіонери до 4ої катаються, а після четвертої допобачення, ясно, чи ні? “, повторив це в такому тоні рази три, на що жінки почали згадувати про три пільгових місця…а потім все ж дістали гроші. І не в тому навіть справа, якби цей мужчина не кричав на всю маршрутку і не хамив, я б, може, й не мала бажання привстати зі свого місця.
Підійшла до них ближче, спробувала вести діалог, на що мужчина почав ще гостріше реагувати , кричати, ти_кати мені і казати “не умнічай тут”. Запитала, ким він являється, на що він почав мугикати “а я собі тут сиджу, а ти хто така?” . Заптала, чого це він взагалі заговорив до цих жінок і почав їм вказувати , якщо він просто пасажир, мол його б це не мало хвилювати. Запитала водія , чому він мовчить сидить і не може ані жінкам сам сказати , що до чого, ані навести лад і спокій у маршрутці?
Він же сидів посміхався, і заявив “Та я взагалі перший день тут працюю”. Потім я запитала, чи в перший день йому не пропонували футболку (себто – форму), бо він був без неї і без бейджа. Він сказав , що ні, а його дружбан з сусіднього крісла продовжував мені Ти_кати і тепер вже , на захист свого колегі водія, почав мене грузити “А ти скількі можеш носити одну футболку, а? Скільки ти можеш проносити днів одну футболку, я ттебе питаю?”. Ще перед цим моментом з футболкою, я раза три попросила водія назвати ім”я перевізника , він казав “я не знаю, десь там висить” і вказував на салон.
В салоні ж не було таблички. Я була наполеглива і водій ніби згадав , що “ось там” висить, спереду від мене , над лобовим склом, наполовину закрите іншою карточкою прізвище Гавриляк Микола Іванович, з чим я вже зіштовхувалась в попередній раз, коли водій того ж маршруту беззупину триндів по телефону, лиш тоді воно не було прикрите. Розгледівшись, я не помітила листка з дозволом, чи то пак – ліцензією на перевезення …
І у висновку – нереальне хамство, відсутність форми, і відповідно – бейджика, дозволу на перевезення, відмова назвати і своє ім”я ,і ім”я перевізника… Прошу реагувати
- 4 просмотра
