На Прикарпатті за останні п’ять років з екологічного фонду витрачено близько півмільярда гривень. Ефективність використання цих коштів сумнівна, адже чимало об’єктів, які мали б поліпшити екологічну ситуацію, або недобудовані, або не працюють. Громадськість та журналістами перевірила, в якому стані перебувають природоохоронні об’єкти в області.
Споруди побудували, але вони не працюють
Першим об’єктом, на якому побували активісти та журналісти, стала Солотвинська районна лікарня. У 2012 році обласна влада виділила більше мільйона гривень на побудову очисних споруд. Будівлю, в якій розмістили обладнання, зведено, але очисні споруди так і не запрацювали.
«Очисні споруди проходили експлуатаційні випробування протягом півтора року, але на баланс Солотвинської лікарні ми їх не прийняли, оскільки було дуже багато зауважень до їх роботи. Моя позиція була така: півроку вони працюють, далі перевіряємо стоки на відповідність стандартам, а тоді вже приймаємо. 8 червня в присутності комісії ми відкрили приміщення й асенізаційною машиною «Богородчанського водоканалу» випомпували стоки і вивезли їх на очисні споруди в Богородчани. На сьогодні приміщення опломбоване, ми до нього доступу не маємо. Всі питання — до департаменту будівництва облдержадміністрації, який має вияснити ситуацію: або вони працюють, або повертаються кошти до Державного бюджету», — повідомив головний лікар Солотвинської районної лікарні Манолій Піцуряк.
За словами керівника медичного закладу, возити стоки в Богородчани — досить затратна процедура, але на нині іншого виходу в нього немає. Завідувачка інфекційного відділення лікарні Ольга Богровецька визнала, що очисні споруди працюють не так, як хотілося б медикам. «Десь під вечір або коли дощ спостерігався неприємний запах. Ну щоб такий уже надто сильний, то не було. Хворі тримають вікна відкриті, і ніхто ніколи не скаржився», — розповіла заввідділенням. Манолій Піцуряк, який є депутатом обласної ради і очолює комісію з питань охорони здоров’я, зазначив, що подібні до цих проблеми мають чи не всі туберкульозні заклади області.
Активісти підозрюють, що під час освоєння коштів застосовувались корупційні схеми, а підрядник — ТзОВ «Пріма-Сервіс ЛТД» не виконав своїх зобов’язань. До речі, спроби активістів знайти керівників цієї фірми і поспілкуватись з ними про очисні споруди в Солотвинській ЦРЛ так і не увінчались успіхом. «Коли ми звернулися з проханням, щоб нам роз’яснили, як відбувався тендер, як відбувалось будівництво, нам повідомили, що тендерна документація знищена.
Ворохта забруднює воду в Пруті
Наступним пунктом поїздки стало гірське селище Ворохта. На в’їзді до населеного пункту учасники екорейду оглянули напівзруйновану будівлю очисних споруд. Зводити цей об’єкт почали ще в радянські часи, однак після проголошення незалежності будова занепала.
«Вони були побудовані, обладнані електродвигунами, редукторами, будівлю накрили дахом. Не встигли провести лише 70 метрів колектора. Стоки можна було привести сюди і очищати. Це було б дуже добре, адже очисні споруди розташовані за межами Ворохти», — розповів еколог Володимир Красноштанов.
Натомість обласна влада з часом вирішила збудувати очисні споруди в самому центрі селища. На існуючій станції перекачування стоків провели реконструкцію, однак фактично жодного очищення тут не відбувається. Начальник місцевого комунгоспу Володимир Никорак визнав, що очисні споруди було побудовано неправильно і працюють вони неефективно. Селищний голова Ворохти Петро Кермощук повідомив, що стиль життя горян змінився: «Кожен зробив собі вдома туалет та душові кабіни, завели в будинки воду, встановили пральні машинки, і оця вся хімія, яка є особливо шкідливою, зливається на самому початку річки Прут. Якщо говорити про оці очисні, які зараз працюють, то ефект там дуже малий».
«На очисні споруди виділили півтора млн. гривень. Вони пішли фактично в нікуди. Очисні не працюють, і стоки скидають у річку Прут. Виникає така думка, що скоро замість води у наших річках будуть текти нечистоти», — зазначив Активіст Михайло.
Туризм під загрозою
Журналісти провели невеликий експеримент й опитали декількох жителів Ворохти: чи купаються вони у річці? Дехто з опитуваних одразу зрозумів суть запитання, але жителі зазначали, що самостійно вирішити проблему не зможуть і покладають надії на владу. Петро Кермощук повідомив, що селище вже замовило проектувальні роботи вартістю 3 млн. гривень. Посадовці не стали називати навіть орієнтовні суми, скільки може коштувати реалізація цього проекту, але йдеться про десятки мільйонів гривень.
А тим часом, за словами Петра Кермощука, у селищі не лише проблема зі стоками, а й із забезпеченням питної води. Крім того, селище потерпає від великої кількості сміття. Річ у тому, що побутові відходи вивозять аж на полігон у Рибному (біля Івано-Франківська) через відсутність власного у сусідстві. Через необхідність везти сміття на таку відстань тарифи є досить високими, і не всі ворохтянські разди готові за це платити.
Описані приклади є лише верхівкою айсберга, й екологічні проблеми Прикарпаття є набагато серйознішими. Розвиток туристичної інфраструктури в Карпатах без продуманих екологічних заходів може вбити гірські річки. Екологи застерігають, що через кілька років Прут може «загнити» і перетворитись на велетенський каналізаційний колектор, адже майже всі туристичні садиби не мають очисних споруд. Окремі санаторії працюють з хворими на туберкульоз, і це ще більше посилює епідемічну загрозу. Масштаб проблеми виходить далеко за межі нашої області, адже з Пруту беруть воду не лише великі міста України, а й Молдови та Румунії, а це вже створює ризики екологічної катастрофи міжнародного рівня.
За матеріалами: активістів, та Юрія Кривця (Галичина), фото franyk.com.
- 6 просмотров
