Сьогодні, 5 березня, у приміщенні фойє центрального корпусу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відкрилась виставка «Єжи Гедройць і його справа «Доробок бібліотеки культури».
Організували захід Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Генеральне консульство Республіки Польща у Львові. На відкриття прибув Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд та автор і куратор виставки Малгожата Птасінська з Інституту Паризької культури, передає Фіртка.
Перед відкриттям присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих українських шахтарів на донецькій шахті імені Засядька.
За словами ректора ПНУ імені Василя Стефаника доктора політичних наук, професора Ігоря Цепенди, за все своє життя Єжи Гедройць створив навколо себе гроно інтелектуалів, політиків, які почали реалізовувати його ідею.
«Ми вважаємо, що Єжи Гедройця мало знають в України, натомість це особистість, яка зробила надзвичайно багато для того, щоб Україна була незалежною, щоб її відразу сприйняли як незалежну країну. Мало того, що це був великий інтелектуал, це була дуже відважна людина, ще в кінці 40-их років, коли українсько-польські взаємини розвивались в особливо важких умовах, він мав мужність сказати, що якщо Польща хоче добре жити з українцями, білорусами і литовцями, вони повинні пам’ятати, що Львів є українським, Гродно є білоруським, а Вільнюс – литовським. І те, що він зробив для формування польської політичної еліти, я вважаю, що це є зразок для нашої української політеліти», - зазначив Ігор Цепенда.
Виставка презентує діяльність найважливішого еміграційного осередку польської політичної думки – Літературного інституту, створеного польським інтелектуалом Єжи Гедройцем 1946-го року у Римі. Автори виставки особливу увагу звернули саме на видавничий доробок Літературного інституту, діяльність якого заклала фундамент сучасних польсько-українських, польсько-білоруських та польсько-литовських відносин.
«Єжи Гедройць був переконаний в тому, що не буде вільної України, якщо не буде вільної Польщі та вільної Білорусії. Він був переконаний в тому, що те, що він робить було справді потрібне. Він також доклав зусиль до створення літературного осередку, який пізніше склав основу літературної еміграції», - підкреслив Ярослав Дрозд.
