Представляли книжку її перекладач, письменник Тарас Прохасько, а також письменник і журналіст Богдан Ославський.
Оповідання, хоч називаються "галицькими", не про українську Галичину, яка є Східною, а про Західну (нині територія Польщі).
Це книжка про дев’яності роки, перехідний час і величезний суспільно-історичний переворот, що відбувся по тому, як завалилася вся парадигма соціалізму, Народної Польщі та СРСР. Місцем дії є східні польські землі – та частина Галичини, яка за міфологією і звичаями дуже близька Україні. Герої книжки – традиційно для Стасюка – люди, які поруч: дуже звичайні, збідовані, але всі їхні життєві історії важливі й цінні. Це одна з ранніх Стасюкових книжок періоду захоплення Бруно Шульцом і магією його письма. Він ще не є стриманим і лаконічним, переживає захоплення від спроби писати про прості речі дивовижною мовою.
Для українського читача важливим є те, що твір розповідає про переломні для свідомості простих людей постсоціалістичні роки. Процеси, які відбувалися на Західній Галичині, мають багато спільного з тим, що через кілька років почалось в Україні.
Анджей Стасюк – польський поет, прозаїк, драматург, один із найвідоміших літературних діячів Польщі. Володар близько десяти премій та відзнак, Міністром культури Польщі Вальдемаром Домбровським нагороджений Срібною медаллю «Заслужений для культури Gloria Artis». Прозу Стасюка перекладено англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, голландською, фінською, чеською, українською мовами.
