Цьогоріч вдалось побувати на стажуванні «Локльні ЗМІ та НГО – партнерство заради розвитку громадянського суспільства» , яке проводили Гельсінський Фонд прав людини та Чернігівський центр гуманітраних технологій АХАЛАР.
В ході стажування ми ознайомлювались з роботою "3 сектору", ЗМІ та волонтріату. Але для мене однією з найбільш актуальною та важливою стала зустріч з заступницею президента правління Товариства Східноєвропейський Демократичний Центр Агнєшкою Коморовською, яка і розказала нам про дієві механізми моніторингу та адвокасі-кампаній у процесі контролю влади суспільством.
- Нещодавно в Україні вступив в дію Закон «Про доступ до публічної інформації». Що робити, щоб стимулювати людей цікавитись куди витрачаються державні фінанси, об’єднуватись та захищати свої права та локальні ініціативив? Немає якихось конкретних рецепців щодо такого складного питання. У кожній країни процес становлення громадянського суспільства проходить по –своєму. Виходячи з досвіду формування громадського контролю у Польщі, можемо виділити кілька рішень. По-перше, на рівні освіти: впроваджувати курси, навчальні програми для учнів, які після закінчення навчання отримають право голосу і можливість громадського впливу на владу, прийняття державних рішень. У нас в Польщі існує велика проблема – низька явка на виборах (більше 60%). Виборчі бюлетені заповнюють або стійкий ідеологічний електорат (пенсіонери із усталеними поглядами), або ж люди, що не «знайшли себе» і все ще мають надію на покращення свого життя при зміні парламентських облич. По-друге потрібно показувати громадянам приклади успішних інформаційних кампаній, людей, яким успішно вдається згуртовувати свою локальну громаду задля вирішення проблем. Це додасть заохочення працювати та об’єднуватись іншим. По-третє, на що варто звернути увагу – це навчання людей їхніх прав. Адже не боятись, а відстоювати свої права, вчасно реагувати на них, залучаючи якомога більшу аудиторію до конкретного випадку – створює потужну площадку взаємодопомоги і співробітництва серед громади. І четверте – це практика виконання закону. Часто закон називають не функціональним. Чому? Саме тому, що він не виконується, немає досвіду його виконання, шляхів реалізації ні в громадськості, ані в самих органів влади. - А чим керуються громадяни Польщі при захисті своїх прав? - У нас, у Польщі є закон про публічні фінанаси, за яким також контролюються кошти, що витрачають «державні служителі» на потреби держави. Ми обираємо державних службовців тому вони мають бути підзвітні людям, адже саме слово французькою перекладається як «служитель». В України є великі проблеми з цим. Адже закон про відкритість інформації лише прийняли і треба багато працювати для того, щоб він реально запрацював. Хоча насправді, проблема не в законі, а в людях, які використовуватимуть його при захисті своїх прав чи ініціатив. Для цього потрібен високий рівень самосвідомості, щоб довести справу до кінця, не зупинившись на півдорозі. Наш Фонд підтримує такі проекти громадських організацій, що намагаються моніторити рішення та дії влади. Поки що працюємо із Південним регіоном (АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області). - Як гадаєте, чи в України є потенціал до розвитку громадянського суспільства загалом і ефективної реалізації таких законів із залучення громадськості зокрема? - Причини слаборозвиненого громадського котролю в Україні криються як в нерозумінні громадянами необхідності громадського контролю та небажанні його впроваджувати, так і в слабкій інституційній спроможності самих організацій громадянського суспільства, здійснювати цей контроль. Деяким організаціям не вистачає професійних знань, іншим бракує комунікацій та вмінь, частина взагалі лише імітують громадський контроль (насправді ж їх дії спрямовані на вирішеня власних конкретних політичних інтересів). Маємо демократію, але не маємо громадян, що користуються нею. І взагалі, це складна робота – бути громадянином. Так, так, саме робота. Адже в поняття «громадянин» вкладається велике значення свідомих індивідів, що беруть відповідальність за власний вибір та делегують повноваження достойним. Громадяни - це індивіди, які на різних рівнях: не лише законодавчому, але й виконавчому і т.д. мають бажання, знання, вміння і навички не лише власного професійного плану, але й постійного моніторингу та аналізу ситуації, контролю з боку влади. - Розкажіть чим займається ваш Фонд, основні напрямки його діяльності. - Основна мета нашого Фонду – добитись змін в громаді, щоб праювала ціла державна система. Робота нашого Фонду складається з двох складових: моніторингу та адвокасі-кампаній. Проекти громадських організацій, яких ми підтримуємо, отримують фінансування та правову допомогу. Моніторинг – це вступна фаза для роботи з НГО і ЗМІ. Основна ціль моніторингу – назвати проблему, чиновника чи інші чинники, які викликали негативний досвід, проблему. Через моніторинг ситуації, вникнення в саму суть проблеми, приходить і усвідомлення що потрібно робити. Цінність моніторингу – у використанні його даних, які можуть стати поштовхом до дій для вирішення тієї чи іншої проблеми, що виникає. Крім того, такі моніторинги допомагають політикам знаходити найоптимальніші рішення та не порушувати в майбутньому прав своїх співгромадян. - Чому так важливо підтримувати саме роботу НГО і ЗМІ? Найперше тому, що громадські організації безпосередньо працюють з людьми, виявляють проблему, об’єднують людей навколо її вирішення, а ЗМІ інформують широку ромадськість про їх діяльність, посилюючи таким чином вплив на чиновників. ЗМІ потрібно постійно писати, що проблеми вирішуються. Не можна сидіти, склавши руки, лише тому, що один чи два чиновники не відповіли на ваші запити. Треба йти «вище», шукати інші шляхи, долати бар’єри, власні страхи і стереотипи. Адже зміни починаються з кожного індивіда, з кожної ососбистості, коли вона вирішує: купувати чи не купувати білет на проїзд у автобусі…
Розмову вела Наталя Криворучко
