Як в Україні списують ліки на сотні тисяч гривень

Невідомо скільки наша офіційна медицина щорічно списує препаратів, призначених для лікування важких захворювань.

Не секрет, що навіть при стовідсотковому фінансуванні потреб медичної галузі існує можливість втрати значної частини коштів з причини не належного їх використання. Нещодавно ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» офіційно заявила, що нових курсів ліків для важко хворих людей катастрофічно не вистачає. На офіційному сайті розміщена інформація: «За результатами заяв Мережі та підтримки представників НУО, лікарів і пацієнтів поставки препаратів були прискорені, Міністерство охорони здоров'я взяло під ретельний контроль доставку ліків для ВІЛ-інфікованих та центри СНІД отримали ліки в лютому 2011 р.».

Ми припустили, що цілком імовірна ситуація коли держава не має 100% коштів на забезпечення пацієнтів ліками. Але ми глибоко переконані, що існують не поодинокі випадки, коли ліки залежуються і прострочують на складах лікарень. Така ситуація просто катастрофічна і вимагає ретельного перегляду існуючої системи комунікації лікувальних установ. Візьмемо описану ситуацію в Донецькому регіоні. Як повідомляє ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»: «У Донецькому обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом припинено набір нових пацієнтів у зв'язку з відсутністю препаратів. На випадку одна тисяча ВІЛ-позитивних Донецької області знаходяться в листі очікування. До кінця 2011 року число таких осіб по області зросте до 2 500 чоловік ». У той час у протилежному кінці України в Івано-Франківській відбувається списання препаратів на суму в тисячі гривень. Всі ці ліки могли бути своєчасно передані пацієнтам з потребуючих областей. За наявною інформацією тільки за даними одного з актів списання від 5 жовтня 2009 року відбулося списання лікарського засобу Амфотерицин В, флакони, порошок для приготування розчину для внутрішньовенних ін фузії (50 мг, № 1, Фунгізон), в кількості 100 флаконів, серія А 803 , виробництва Брістол-Майєрс Сквібб Франція у зв'язку з відсутністю пацієнтів для призначення даного препарату. Ситуація з лікування вірусного гепатиту В і С виглядає просто жахливо на рівні держави та окремих міст. Викликано це тією ж проблемою дефіциту коштів на лікування. Перебуваючи в безвихідному становищі, пацієнти змушені витрачати щомісяця протягом 6-12 місяців неадекватні для українських зарплат кошти. Курс лікування обходиться дорожче 10000 гривень на місяць. Проблеми вірусних гепатитів В і С стосується не тільки так званих груп ризику (наркозалежних, робочих комерційного сексу та ВІЛ-позитивних), а все частіше фіксується у нібито абсолютно зразкових молодих людей. Поки переважна більшість Україні намагаються впоратися з лікуванням вірусного гепатиту В і С самостійно, то для певних категорій людей (ВІЛ-позитивних) шанси на порятунок є нікчемними. З точки зору гуманітарної місії (безкоштовної передачі курсів лікування) це виправданий крок, адже без лікування ВІЛ-позитивні люди значно швидше вмирають від розвитку і наслідків вірусних гепатитів. З питанням списання препаратів для лікування вірусних гепатитів В і С в Івано-Франківську виглядає ще більш трагічно і сумно для тих сімей, які не знайшли необхідних коштів на лікування. А могли ж отримати цю допомогу. Історія списання препаратів для лікування вірусних гепатитів В і С в Івано-Франківській обласній інфекційній лікарні: - 28 серпня 2009 було знищено препарат Ребетол (капсули по 200 мг № 140 у кількості 5556 штук, серія 7RCJA37A02) загальною вартістю понад 67 тисяч гривень; - 12 листопада 2010 було знищено препарат Ребетол (капсули по 200 мг № 140 у кількості 4485 штук, серія 8RCJA38A01) загальною вартістю понад 68 тисяч гривень; - У перших числах травня 2011 найбільш ймовірно буде знищено препарат ПегІнтрон (шприц-ручки до кількості майже 150 штук) загальна вартість знищеного препарату може становити майже 300 тисяч гривень. Чи означає це, що цінність людського життя - нижче банального дзвінок з перерозподілу препаратів. Цими ліками можна було допомогти і врятувати десятки життів, а так кошти, є гуманітарною допомогою не стали в нагоді жодному з українців. Є й друга сторона цієї ситуації, слід дослідити і перевірити не було фактів зловживань лікарськими засобами в лікувальних установах. Лікарі ж могли за не офіційний розрахунок (значно дешевше цін у фармкампаній) надати лікування нужденним пацієнтам, але не тим для кого вони були призначені. У такому випадку найбільш правильна поведінка - це дочекатися закінчення терміну їх придатності і списати.