Сьогодні надшвидкі темпи економіки, політики та інших наймасштабніших сфер життя, змушують нас, молодих і енергійних постійно рухатись вперед, здобувати освіту, вивчати мови, здобувати досвід, стажуючись в Україні та за кордоном. Та як же не «загубитись» у бурхливому потоці інформації, яка щоденно плинним потоком зрушується на нас? Як не втратити ідентичності називатись не просто середньостатистичною людиною, а Молодюю, яка мислить, проектує і діє?!
Нині питання руху і розвитку, самоактуалізації та затребуваності у суспільстві молодої людини є особливо актуальними як для європейської, так і для української молоді. Ключовою ознакою европейської ідентичності є високий рівень освітченості та інтелектуалізм. Фахівці-статисти свідчать, що рівень освіченості та інтелектуалізм в Україні ані скільки не нижчий, ніж в Європі! На жаль, чомусь українська молодь після університетів стикається з проблемою працевлаштування та праці не за професією?! Європейські цінності свободи власного вибору та відповідальності за його наслідки не приживаються на українському грунті. На жаль, така вже українська ментальність - ми звикли вимагати від влади більше, аніж самі можемо дати їй. Якщо сучасна молода людина у Європі вчиться в університеті – то вона уже заздалегідь має чітко вироблений план, мету, для реалізації якої їй і потрібно вчитись. У нас же, університетська освіта стала швидше «протиранням штанів» та «збиранням дипломів». Відсутність мети, стратегії власного розвитку та, що найважливіше – самоусвідомлення свого навчання у вищому навчальному закладі, заважає не те, що тверезо мислити про подальшу кар’єру, але й часто призводить до деградації індивіда. Та світ не стоїть на місті і сучасні демократичні тенденції вимагають від громадянина не лише політичної активності, а й усвідомлення власної ролі і значення в житті суспільства, а також дії у відповідності до власних переконань. Якщо сьогодні український студент не стане професіоналом своєї справи, то вже завтра на його місце прийде китаєць чи японець для розробки тих чи інших виробів чи технологій. Чому українська молодь, українське студентство пасивне сьогодні? Тому, що вчора у нього була нудна лекція, з якої він нічого так і не зрозумів, а завтра йому потрібно готуватись до контрольної з цієї ж лекції. Європейські цінності неможливі без так званого «європейського типу громадянина», який є безпосереднім їх носієм. Для нього характерна здатність приймати необхідні рішення та відповідати за них, жити й діяти в певному соціумі, зберігаючи власне самовизначення, зважаючи на власну громадянську позицію; вміння орієнтуватись у політичному, економічному, культурному та правовому контекстах. Він готовий до сприйняття нового; здатний пристосовуватись до ситуації, змінювати напрямки діяльності, володіти декількома європейськими мовами, спілкуватись та взаємодіяти з іншими, поважаючи їх права, культуру, самобутність; вміє коректно розв'язувати конфлікти.Саме відкритість до всякого роду нововведень, суспільна мобільність є провідною рисою європейської цивілізації і європейського способу життя. У нас же - тільки одиниці беруть активну участь у громадському житті: створюють громадські організації, форуми, дискус-клуби, беруть участь в конкурсах, виграють гранти тощо.Друга найважливіша цінність європейців – розуміння кожним громадянином своєї державності та національності. Сучасна українська молодь вже «завтра» творитиме українську політику, розвиватиме українську державність та силу, і якою буде ця політика – залежить від сучасного рівня освіти і усвідомлення кожним студентом свого дійсного призначення.
Тому основний мій меседж – це соціально активна, соціально відповідальна молодь, яка не чекає на те, що «скажуть щось робити», а бере все в свої руки, творить своє життя, розвивається, здобуває знання, досвід, йде на контакт з досвідченішими і отримує задоволення від того, що вона робить.
Наталія Криворучко
- 4 перегляди
