Хто гарантовано потрапить у другий тур президентських виборів, відомо давно. За рівнем суспільної прихильності Віктор Янукович із великим відривом попереду всіх. Зупинити його може тільки одне. Та не будемо про трагічне. Стосовно іншого фіналіста зберігається інтрига. В запеклій міжусобиці право скласти конкуренцію лідеру Партії регіонів виборюють Ю.Тимошенко та А.Яценюк.
З усією помаранчевою ненавистю прем'єрська команда "мочить" опонента, використовуючи найогидніші засоби. Устами ужгородського мера вона розповіла українцям про єврейську родословну голови "Фронту змін". Два тижні цю тему смакують вітчизняні й зарубіжні ЗМІ. Поки А.Яценюк доводить, що він не "жид", Юлія Володимирівна лукаво посміхається, радіє ходом власних технологів "на випередження". Адже національно заклопотані противники, скажімо, зі "Свободи" могли поширити інформацію про її коріння, взявши за основу книжку Д.Чобота "Макуха". Тоді б вона була на місці Арсенія Петровича, якого спровокували невідомо для чого розповідати, чия кров тече в його жилах. Усе це так низько й не достойно європейської держави.
Але на що не підеш, коли до болю кортить сісти в президентське крісло. І цьому може перешкодити якийсь вискочка "Арсеній", відтерши "працьовиту" на третю позицію в перегонах. Утім Ю.Тимошенко таки потрапить у фінал. Бо має адмінресурс, структуровану партійну організацію, ділить бюджетні кошти вигідно для себе. Зрештою, як ніхто з українських політиків, володіє мистецтвом брехні й зомбування довірливих громадян.
За битвою гігантів пильно спостерігають легковаговики. Щоб не опинитися на узбіччі життя, вони мусять, покумизившись, пристати до сильнішого. Адже в Україні понад півтори сотні партій. Хоч їхній вплив на суспільство здебільшого символічний, однак лідер мало не кожної бачить себе президентом. Зо три десятки знайдуть 2,5 мільйона гривень заставного фонду і стануть кандидатами на пост глави держави. Хтось таким чином потішить самолюбство, щоб із мізерним результатом відійти в політичне небуття. Серйозніші висуванці, отримавши кілька відсотків голосів, намагатимуться якнайвигідніше загнати їх одному з фіналістів.
Навіть офіційне оголошення про нейтралітет у другому турі підіграє або В.Януковичу, або Ю.Тимошенко. Деякі аналітики таку позицію комуністичного лідера П.Симоненка на минулих виборах глави держави вважають доброю послугою В.Ющенкові. А відверта підтримка помаранчевого висуванця з боку соціалістичного кандидата О.Мороза вирішила долю драматичного поєдинку не на користь В.Януковича.
З колишнім помаранчевим електоратом усе зрозуміло. Його уособлюватимуть цієї виборчої кампанії В.Ющенко, Ю.Тимошенко, А.Яценюк, О.Тягнибок, Б.Тарасюк та інша "верхоплавка". Біля їхньої водойми шукатимуть поживи "карасі" типу В.Литвина, С.Тигипка. Один із персонажів вийде в друге коло змагань. Очевидно, Юлія Володимирівна. Та не факт, що колишні партнери-суперники стрункими шеренгами поведуть своїх симпатиків голосувати за нинішнього прем'єра. Частина з них, сповідуючи принцип "меншого зла", надасть перевагу В.Януковичу. Значний резерв кандидат від Партії регіонів має серед Яценюкових виборців, Ющенкових і навіть Тягнибокових. Це ті, хто скоріше відріже собі палець, ніж підтримає бютівську висуванку.
Все ж вона розраховує привернути на свій бік переважну частину Галичини й центральних областей. Але щоденне погіршення становища співвітизників б'є по рейтингу влади, котру представляє прем'єр. Задурювати їх до січня буде вкрай важко.
Доля майбутньої президентської кампанії значною мірою залежатиме від поведінки лівого флангу. Навіть об'єднавшись і запропонувавши єдиного кандидата, червоно-малинові не зможуть його провести у другий тур. Зовсім мало часу на пошук і розкручування перспективного висуванця. При всій повазі до П.Симоненка, О.Мороза, Н.Вітренко вони не здатні змінити склад лідерів забігу. Доведеться робити ставку на Ю.Тимошенко чи В.Януковича. І не зважаючи на позицію керівництва СПУ, ПСПУ, КПУ, переважна більшість їхніх прихильників готова підтримати В.Януковича. Ментально, ідейно й за духом він їм ближчий глянцевої Юлі. Але як поведе себе верхівка, особливо комуністична, сказати важко.
Тим часом П.Симоненко збирається скласти конкуренцію охочим стати президентом. І просить усі ліві партії об'єднати зусилля, щоб гідно вирушити монолітним фронтом. Порив благородний, продиктований життям. Та реалізувати його буде не просто. Надто багато давніх образ, які породили велике недовір'я. Кожному доведеться переступити через себе задля спільної мети.
Недавня конференція Івано-Франківської обласної організації СПУ показала, що не всі на це готові. І ряд делегатів форуму, і представник політради О.Малиновський, який взяв участь у його роботі, досить різко відгукувалися про верхівку Компартії. П.Симоненкові знову згадали президентські вибори 1999 року, коли задля перевірки власного рейтингу він завадив перемозі О.Мороза.
Підпишемо угоду з комуністами, запитували виступаючі на конференції. Де гарантія, що після першого туру президентських виборів вони збережуть домовленість? Про підтримку Ю.Тимошенко у фіналі соціалісти й чути не хочуть. Звісно, остаточну позицію партії сформує з'їзд. Із настроїв рядових членів видно: вони голосуватимуть за В.Януковича. Мабуть, таким буде рішення найвищого керівного органу партії. Якщо й комуністи чітко заявлять аналогічну позицію, то перспектива об'єднання лівого флангу таки є.
Богдан ФЕДЬКІВ.
- 5 переглядів
