Восьмого квітня 1951-го року раптово змінилося життя тисячі мирних жителів Західної України, зокрема в Івано-Франківській області. Тоді на світанку до їхніх домівок завітали солдати, які повідомили людей про рішення радянської влади негайно навічно виселити членів релігійної організації Свідків Єгови до далекого Сибіру. Таким чином у товарні потяги, де були нелюдські умови, повантажили близько 6140 осіб, серед яких були не лише чоловіки і жінки, але й маленькі діти. Ці поїзди прямували у сибірському напрямку. Але люди, які там знаходилися, не зробили нікому нічого поганого, а були покарані тодішньою владою лише за свою віру, пише «franyk» з посиланням на «Фіртку».
Кандидат історичних наук Костянтин Бережко, який впродовж 16 років досліджує радянські репресії, розповідає, що радянська влада не визнавала діяльність Свідків Єгови. Зокрема, богослужіння і читання Біблії вважалося антирадянською діяльністю. Тому з 1939-го року члени цієї релігійної громади були змушені піти в підпілля.
«У цілком таємній записці Сталіну міністр державної безпеки СРСР Віктор Абакумов зазначив, що Свідки Єгови активно діють і до них долучаються нові віряни. Тому “з метою припинення подальшої антирадянської діяльності” він запропонував виселити Свідків Єгови з України, Білорусі, Молдови, Латвії, Литви та Естонії до Томської та Іркутської областей», - пояснює історик.
Релігійні репресії на Прикарпатті
Раніше Івано-Франківська область називалася Станіславською. Звідти депортували до Сибіру 1834 людей. Прикарпатець Володимир Йосипів, якому тоді було лише 11 років, пригадує, як до їхнього дому раптово увірвалися солдати і повідомили про рішення радянської влади. Сім’ї дали лише дві години на збори. Володимира разом з батьками і старшим братом виселили в Іркутську область, що на Східному Сибіру.
«На вулиці було ще темно, коли в наші двері сильно загримали солдати. Дали нам дві години на збори, ми взяли швейну машинку, трошки одежі... з продуктів щось заборонили брати, нічого не можна було... Коли нас везли по дорозі селом, то люди дуже шкодували, махали нам рукою і прощалися...», - розповідає Володимир Йосипів.
Ніхто не міг уявити, як швидко, всього лише за одну ніч, життя тисячі людей могло так кардинально змінитися. І хоча Свідки Єгови втратили по суті все майно, яке мали, їх це не зламало і вони не падали духом.
Ще одна очевидиця тих подій Ганна Волосянко ділиться, що смутку вони тоді не відчували, бо поряд було багато одновірців. Її з села Старий Лисець, що біля Івано-Франківська, виселили разом з матір’ю, дідусем, бабусею та дядьком.
«Там було багато наших одновірців. Сумно не було, бо кожен день всі приходили з роботи, сідали там в один кут, пісні співали, скільки хотіли, і навчалися Божого Слова. Там не було чого сумувати», - пригадує Ганна.
Як видно зі слів тих, хто пережив релігійні репресії з боку радянської влади, навіть несподівані труднощі і незручності не змогли зламати Свідків Єгови. Відтак у 1965-му році згідно з Указом Виконавчого Комітету Радянського Союзу, для членів релігійної організації Свідків Єгови «вічне» заслання закінчилося, і вони отримали дозвіл на зміну місця проживання.
Операція «Північ» була чинною 14 років. Вона мала на меті зламати позицію вірян, примусово виселивши їх з Батьківщини в далекий Сибір, де вони повинні були важко працювати та жити у дуже складних умовах. Проте цю операцію аж ніяк не можна назвати успішною, адже вона не зупинила діяльність цієї релігійної громади.
«План радянської влади повністю зупинити діяльність Свідків Єгови, виселивши їх до Сибіру, не тільки провалився, але й мав абсолютно протилежний наслідок, — говорить Дмитро Давиденко, речник Свідків Єгови в Івано-Франківській області. — Кількість вірян після виселення продовжувала невпинно зростати, адже, попри нелегкі умови життя та протидію тодішнього уряду, Свідки Єгови продовжували жити у згоді з Біблією та допомагали іншим людям розвивати любов до Бога. Зараз в Україні є майже 130 тисяч Свідків Єгови, понад 8 тисяч з яких проживають в Івано-Франківській області».
- 662 перегляди
