Таких сімей у Івано-Франківську – дев’ять. Гроші на закупівлю житла вже є. Уряд надав 2,866 млн. гривень. Ці кошти конче треба використати до кінця цього року, інакше вони повернуться до Києва, а сім’ї залишаться без квартир. Люди потрохи втрачають надію. Часу лишилося обмаль.
Звісно, вони воюють не за квартири чи гроші, але зволікати з виконанням обіцянок – гріх, пише "Репортер".
Останні тижні родичі загиблих майже щодня оббивали пороги міської ради. Їм казали: гроші є, але квартир нема. І от на днях квартири з’явилися.
Родини вояків зустрілися з забудовниками. Як виявилося, вільних квартир, які вже здані в експлуатацію, у Франківську дуже мало. Тому й пропонували те, що лишилося. Райони такі: «Калинова слобода», Пасічна, Микитинці, Угорники. Забудовники погодилися на вартість, яку визначив Кабмін – 1168 гривень за квадрат. Далі – вибір квартир, оформлення документів. Так мало бути. А насправді?
Подарунок від тата
У Наталі Безпалько війна забрала чоловіка. 29 травня під Слов’янськом терористи збили український гелікоптер Нацгвардії. На борту були 13 військових. Серед них і старший лейтенант міліції, заступник командира взводу Петро Безпалько. Двоє дітей лишилися без батька: дівчинці п’ять років, хлопчику – два. Живуть у Крихівцях, в однокімнатній квартирі.
Пані Наталя дивилася квартири, зупинилася на Пасічній. Хоч і останній поверх, і далеко від теперішнього місця проживання, але каже – треба погоджуватися. Побоюється, що інших варіантів не буде.
«Беру, що дають, аби мої діти хоча б щось мали, – говорить Наталя Безпалько. – Я це роблю не для себе, для дітей. В мене їх двоє, а вчителем у школі я ніколи не зароблю їм на квартиру».
Пані Наталя написала заяву, тепер чекає на погодження.
«Колись Настя вийде заміж, – каже жінка, – то хай це буде яка-небудь квартира, але її власна. Це буде їй подарунок від тата».
«Зупинити його було неможливо»
Меморіальний сквер. Марія Баран на могилу чоловіка приходить три-чотири рази на тиждень. Точніше приїжджає – з Делятина. Запалює свічку, молиться. Восьмирічна Настя приносить татові квіти. Понад три з половиною місяці тому куля снайпера позбавила життя начальника штабу батальйону «Прикарпаття» майора Юрія Барана.
Родина вже давно мріяла про квартиру в Івано-Франківську. Але щось ніяк не виходило.
«Юра казав, що вже, як повернеться зі сходу, то станемо на квартирну чергу, – розповідає Марія Баран. – Бачите, він думав, що як туди поїде, то настане мир. Так рвався. Зупинити його було неможливо».
Пані Марія каже, що вони були першими у списку на отримання житла, а тепер – останні. Чому? Тому що Міноборони не дає дозволу на закупівлю квартири родині Барана. Пояснюють тим, що сім’я вже має службове житло.
«Прийшов лист з міністерства оборони, що житлом я забезпечена і не підлягаю під цю статтю, – говорить Марія Баран, – тому квартиру мені не дадуть. Наше домоуправління відповіло на запит міністерства: є трикімнатна квартира з усіма умовами. Ніби вони мені ті всі умови зробили. Все ми з чоловіком, за власні гроші. І ще не вказали, що ця службова квартира підлягає відселенню».
Пані Марія жаліється, що її родиною ніхто не займається. Наприклад, коли інші родичі загиблих дивилися квартири, то їй навіть ніхто не повідомив про це. А стукати у кожні двері жінка не має бажання. «Я так це не люблю, це таке приниження», – каже вона.
Перший заступник міського голови Зіновій Фітель обіцяє повторно направити запит у Міноборони.
«Ми будемо ще раз до них звертатися, – обіцяє Зіновій Фітель, – туди поїде представник від обладміністрації, що буде обстоювати інтереси цієї сім’ї».
У запасі – лише місяць. Якщо протягом цього часу не буде дозволу від Міноборони, то родина загиблого майора Барана залишиться без квартири.
Вривається терпець
Серед дев’яти сімей є такі, яких не влаштовують запропоновані квартири. Здебільшого не підходить район розташування. Тоді родичі беруться за пошуки самі. Однак тут виникають складнощі.
«Настрій жахливий, – зізнається одна з родичок загиблих (просила не вказувати її ім’я). – Квартир за такою ціною – 1600 гривень за метр квадратний – нема. А треба встигнути знайти до 1 грудня. В мене вже вривається терпець. Минуло вже п’ять місяців, як загинули наші хлопці. Спочатку казали, будуть квартири, але тоді грошей не було, а тепер гроші є, так із квартирами проблеми. За два місяці це всім набридло».
Горе родин загиблих втамувати не можна нічим. Але можна допомогти. Сподіваємось, влада не втратить свого шансу.
Наразі для сімей загиблих виділили шість однокімнатних і три двокімнатні квартири. Серед двокімнатних – одна для родини Юрія Барана. Більшість квартир у мікрорайоні «Калинова слобода». Закупівлею житла буде займатися міськвиконком.
Зіновій Фітель запевнив, що є домовленість з рядом фірм, які погодилися допомогти родинам з ремонтом. Зараз виконком чекає на згоду усіх родичів, і будуть оформляти документи на отримання житла.
- 3 перегляди
