Варто нагадати, що в місті «приховані» російські торгові марки продаються в таких магазинах, як «OGGI», «Kari», «Sela», «Центр обувь» та деяких інших. Чому ж приховані? А тому, що на цінниках та коробках зазначається країна-виробник Китай. Але й найвідоміші світові бренди шиють чи виготовляють в Китаї та інших країнах, де є дешева робоча сила і сировина.
На тому, що це не російські товари наполягають продавці крамниць з такими брендами. Зокрема, в одному з них продавець відповіла, що це лише компанія російська, одяг шиють в Китаї, а сам підприємець, котрий утримує магазин – український. Розповідає, що жителі міста купують одяг як і раніше.
Ще в одному з вказаних закладів відповіли, що бренд міжнародний, а магазинів багато по різних країнах. Тому й не можна вважати компанію російською. А от власник магазину, як зауважила продавець, не український. Хоча й теж розповідає, що попит не знизився і містяни купують все, як і до того.
В решті закладів теж розповідають про байдужість жителів до бойкоту. Кажуть, нічого не змінилося. Хоча в правдивості таких слів можна й сумніватися, адже в приміщенні однієї з крамниць жодного покупця, незважаючи на значні знижки.
Пояснити те, що іванофранківці досі купують речі в окупантів, можна демократичними цінами в таких закладах. Сусіди, котрі створювали таку продукцію, добре вивчили кон’юнктуру ринку і ціни, за якими б купували українці їхню продукцію. Не всі товари в таких магазинах відрізняються якістю, але на неї не завжди зважають, особливо коли альтернативи майже немає. Адже в такій ціновій категорії можна купити речі лише на ринку, крім того ще сумнівнішої якості.
Згадана ситуація черговий раз доводить, що країні слід розвивати власне виробництво якісної, конкурентноздатної продукції. А те, що вже виробляється – підтримувати й просувати.
- 3 перегляди
