Чи знаєте ви, що спільного між економічною кризою в Україні та джмелем? І те і друге можна класифікувати як яскраві приклади парадоксальних явищ.
Здавалось би, джміль – такий собі малий Вінні-пух з громіздким тільцем, маленькими крилами і яскраво вираженими антиаеродинамічними характеристиками. Тоді, яким же чином він вмудряється літати ще й, до речі, так вправно? Як би безглуздо це не звучало, але, мабуть, комаха й досі не здогадується про всі суперечності щодо своєї будови, тому наперекір здоровому глузду і законам логіки не відчуває жодного дискомфорту в польоті.
Повертаючись до економічної кризи, не зайве пригадати, що однією з її основних причин у світі експерти вважають насамперед різке падіння фондових ринків у таких розвинутих країнах, як США, Великобританія, Німеччина, де вони складають потужну частку в загальнодержавному капіталі. Цікаво, як за таких умов Україна – держава, де ринок цінних паперів перебуває тільки на стадії народження, якщо не зародження, зуміла опинитися ледь не в епіцентрі зловісних подій та посісти одне з чільних місць за рівнем падіння економічних і соціальних показників? Наша економіка як той джміль, навіть і думки не припустила, що могло бути по-іншому. Всі літають і джміль літає, у всіх криза – а ми, що гірші?Тут пригадується один анекдот, який останнім часом набув неабиякого поширення у народі: «Летить криза над США, пильно дивиться і каже: «Ой, що я тут наробила». Пролітає над Європою і мовить дальше до себе: «І на цих територіях є мій слід». Нарешті летить над Україною… із подивом в голосі як крикне: «Ой, Боже, ну а тут хто без мене такого натворив?». Саме так – «необьяснимо, но факт».Можна було б навіть посміятися з власної унікальності, як би цей «український парадокс» безпосередньо не торкнувся кожного з нас. І, що найнебезпечніше, ніхто із влади толком не знає чого очікувати у подальшому, адже наша ситуація не підпадає під жодні відомі дотепер шаблони. З цим ми вирішили звернутися до Ігоря Теодоровича Зварича – народного депутата України V скликання, кандидата економічних наук, заслуженого економіста України, щоб послухати його думки та міркування з приводу, якщо не самих причин кризи, то хоча б стосовно її реальних наслідків для кожного.Доброго дня, Ігоре Теодоровичу. Як ви вважаєте, які чинники відіграли вагомішу роль у спричиненні складної економічної ситуації в Україні: об’єктивні, зокрема, фінансові колапси високорозвинутих країн світу, чи все ж суб’єктивні на кшталт непрофесійності та політичної неспроможності чинної влади?Звісно, безглуздо повністю нівелювати вплив глобальних чинників. Проте, поруч із цим, слід зазначити, що за оперативного та ефективного реагування, виважених та скоординованих дій уряду, можна було б уникнути настільки тяжких наслідків цього кризового явища. Щоб не бути голослівним, хочу навести хоча б такий приклад.До мене як до колишнього депутата та довіреної особи одного із кандидатів у Президенти України у громадську приймальну в Івано-Франківську звертаються наші громадяни з різного приводу – то те, то інше. У кого тепер немає проблем? От і минулого тижня випала нагода поспілкуватися з представниками місцевого бізнесу у сфері виготовлення склопакетів та євровікон. Основним матеріалом для їхнього виробництва є скло, яке вони імпортують із-за кордону (зокрема, Польщі). І це зрозуміло, адже в Україні, на жаль, і досі відсутні скловиробники, які б могли забезпечити вітчизняний ринок таким високоякісним товаром європейського зразка (4М0). «Допомагає» у цьому (на зразок ведмежої послуги – інакше не скажеш!) і Міністерство економіки України, яке провело так зване спеціальне розслідування і встановило, що «збільшення імпорту в Україну листового скла …завдало серйозної шкоди національному товаровиробникові». Як наслідок, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами проведеної роботи 12.11.2009 р. прийняла рішення № СП-217/2009/4402-27, згідно з яким розмір ставки спеціального мита щодо імпорту в Україну цього товару незалежно від країни імпортера збільшується з 20% до 31,25% (від 38 грн. до 50 грн. за кв./м.). Цікаво, яким це товаровиробникам було завдано такої непоправної шкоди? Їх же в Україні немає (звісно, якщо не враховувати ЗАТ “Лисичанський завод “Пролетарій”, де є лінія з виробництва скла дещо нижчого класу – 4М1) і виходячи із сьогоднішніх перспективах, можна припустити , що ще й не скоро будуть.А тепер спробуймо оцінити ці кроки влади з позиції тих людей, які, незважаючи на тотальну економічну кризу та різні утиски, все ж намагаються працювати й виживати у цих вкрай складних умовах. Отже, по-перше, збільшення ціни на імпортний товар зумовило її зростання і щодо вітчизняного, адже жодних запобіжних заходів вжито не було. Іншими словами, як купляли підприємці скло за кордоном, так і надалі куплятимуть. По-друге, більшість представників місцевого підприємництва у сфері виготовлення склопакетів та євровікон вже мають низку укладених договорів, у яких ціна розраховувалась у відповідності до попередніх митних зборів. Хто ж тепер відшкодовуватиме їм різницю? Думаю, ви розумієте, що це було риторичне питання, відповідь на яке давно відома – ніхто.Із сказаного Вами можна припустити, що першопричиною такої катастрофічної ситуації з нашим малим і середнім бізнесом є перш за все неправильна урядова політика...Саме так, адже як іще можна пояснити останні нововведення щодо сплати наперед податку на прибуток та низки інших? Ясна річ, всі ми розуміємо, що на носі президентські вибори, а у бюджеті величезні діри, які хоч не хоч, а треба чимось залатати тим, «хто працює». Проте не такою ціною і не у такий час. Повірте, сьогодні по суті усі країни світу роблять кардинально протилежні дії – послаблюють податковий тиск і запроваджують різного роду державну підтримку для малого бізнесу. Ось чому у них на відміну від України обсяги тіньової економіки, а у тінь іде саме малий та середній бізнес, не складає, як у нас, понад 36% від офіційного ВВП і це при тому, що їх граничний рівень у цілях економічної безпеки для держави у жодному разі не повинен виходити за 30%. Якщо вас і це не переконало, тоді гляньте на результати доповіді економічного форуму, який щорічно проходить в Давосі. Там зазначено, що до основних найбільш проблемних факторів, які не дозволяють нормально функціонувати і розвиватися бізнесу в Україні, належать політична нестабільність, інфляція та рівень податків.Чи бачите ви шляхи виходу з цієї ситуації?Ефективний механізм подолання важких наслідків економічної кризи, звісно, що є. Перш за все, це мають бути послідовні і системні кроки по прийняттю нового податкового кодексу, поступовому зниженню (протягом 3-4 років) ПДВ, хоча б до 17 % та податку на прибуток до 19%, запровадженню податкових канікул на 5 років для малого бізнесу, планомірному зростанню пенсій і зарплат.Чи достатньо цього для економічного зростання? Мабуть, що ні. Будь-які заходи без стимулювання розвитку інноваційної сфери не зможуть дати бажаного, а головне, довгострокового результату. Ні для кого не є секретом, що у розвинутих державах до 90 відсотків приросту валового продукту забезпечується за рахунок упровадження нових технологій. На сьогодні інноваційний тип економічного розвитку став тим фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку.Розказати вам про наші перспективи? Якщо заглянути в цьогорічний бюджет України, то можна побачити, що для впровадження інновацій у ньому виділено не мало не багато – мізер. І це при тому, що згідно з Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність” видатки державного бюджету на науку передбачалось довести до 1,7 % ВВП, проте фактично вони становлять в середньому близько 0,4% ВВП. Ось вам і підхід до забезпечення наукоємності ВВП.Поруч із цим ми і надалі продовжуємо затверджувати нові державні програми розвитку цієї сфери, звітувати про результати не виконання попередніх, прописувати кошторис витрат з цього приводу, мало того, навіть робити прогнози щодо ймовірних (звісна річ, оптимістичних) результатів…Іншими словами, ви переконані у тому, що сьогоднішня влада не в змозі провести системні реформи з оздоровлення всієї соціально-економічної сфери?Ні в чому не потрібно переконуватись, варто просто глянути на цифри і все стане зрозумілим. На сьогодні в країні 2,5 млн. безробітних, тобто кожен п’ятий громадянин нашої держави опинився сам на сам з економічною кризою. Поруч із цим відбулось падіння ВВП на 15%, знецінення майже у два рази національної валюти, скорочення на 32% середньої зарплати, зростання цін на послуги ЖКГ (квартплата – 23%, каналізація – 34%, водопостачання – 22%) та основні харчові продукти (у 2-3 рази). Здається, цього достатньо, щоб зробити висновки і дати об’єктивну оцінку тим, «хто працює».Як ви оцінюєте заяви представників влади стосовно того, що їм просто заважають нормально працювати?Чи погоджуюсь я із цим твердженням? Мабуть, що так. А знаєте, хто не дозволяє, а точніше – не дозволить, їм так працювати? Виборець. Народ! Скажіть, для чого приймаються закони, укази, постанови? Щоб вони дотримувались не лише так би мовити «низами», а й передусім «верхами». А якщо з минулих по суті президентських виборів влада виконує їх вибірково, то чи буде довір’я до неї? Яка доля спіткає ці нормативно-правові акти, якщо більшість громадян не довіряють їх авторам? Адже сьогодні згідно з дослідженнями центру Разумкова 58,8 % населення України не підтримує діяльність уряду і 71,6% - діяльність президента. До того ж, як би абсурдно це не звучало, але наші співвітчизники більше схильні повірити астрологу, народному цілителю чи страховому агенту, ніж політику. І втішним тут буде лише одне: серед 18 професій, що пропонувались для оцінки опитаним, за рівнем довіри політики все ж не останні. Позаду ще одна древня професія – повії. І це зовсім не смішно, а страшно, адже повага до влади, яка завжди була притаманна галичанам, є консолідуючою засадою суспільного розвитку усіх територій України. Держави без цього не збудуєш!
Тож у цьому ракурсі можна говорити і про парадокси української демократії. Адже рівень довіри громадян до влади є індикатором її легітимності і невід’ємним атрибутом демократичного устрою. Як за цих умов можна означити українську політичну систему? Ну, це, мабуть, вже вирішуйте самі.
Лілія Паляниця, franyk.com
- 3 просмотра
