Ви є тут

Потоцький Йосип (Юзеф)

Потоцький Юзеф
Потоцький Юзеф
Потоцький Юзеф

Юзеф Потоцький (народився в 1673 році у Станіславі - помер 19 травня 1751 року) - військовий і політичний діяч Речі Посполитої, представник польського дворянського роду Потоцьких. Каштелян краківський і великий гетьман коронний, в 1702-1744 роках був київським воєводою.

Біографія

Смаглявий брюнет, невисокого зросту. Bідомий як один з найбагатших магнатів свого часу. Батько Анджей Потоцький був польним гетьманом коронним (заступник командувача армією Польського королівства). Центром володінь цієї гілки роду був Немирів, де в 1737 р. Юзеф організував дипломатичний конгрес.

Охрещений 14 травня 1673 р. у Станіславівській колегіаті. Навчався у Станіславській єзуїтській колегії (академії). З 1 лютого 1687 р. мав коругву гусарську в коронному компуті. В листопаді 1694 р. командував загоном, який громив татар під Городенкою. Мав неприязні стосунки з Станіславом Яном Яблоновським, син якого Ян Станіслав в березні 1695 р. писав:

…starosta halicki, wściekły żydek, bluźnił na pana Ojca

У 1695 р. мав процес про напад з кимось із Белжецьких (польський шляхетський рід, який мав багато маєтків на Галичині).

Весною 1702 р. разом з хмільницьким старостою Якубом Потоцьким програв бій Самусю, який зайняв Бердичів 27 жовтня та отримав дорогу на Волинь.

1703 році придушив козацько-селянське повстання під керівництвом фастівського полковника Семена Палія. Був прихильником польського короля Августа Сильного, з 1705 року став підтримувати короля Станіслава Лещинського (король Речі Посполитої 1704-1711 та 1733-1734 років).

Як прибічник Станіслава Лещинського в 1708 році зазнав поразки в битві під Конєцполем з прибічниками Авґуста ІІ. 1709 року після Полтавської битвижив у вигнанні в Угорщині і Туреччині. 1714 р. повернувся в Польщу, разом з Теодором Потоцьким став лідером опозиції до партії магнатів Чорторийських, яка носила назву «Фамілія».

1715 року за його сприяння Кути одержали магдебурзьке право.

1734 року очолив військо Дзіковської (Дзікувської) конфедерації на підтримку Станіслава Лещинського.

У березні 1735 року після падіння короля Лещиньского, оголосив маніфест про перехід цілого дому Потоцьких на сторону Авґста ІІІ, син Станіслав з іншими прихильниками короля Станіслава тоді перебував у Валахії, тому ці розбіжності в роді Потоцьких викликали задоволення підскарбія Францішка Максиміліяна Оссолінського (католицький релігійний діяч на Галичині).

1743 року Залізці перейшли у власність до Юзефа Потоцького.

Помер в замку Залізців. Був похований в крипті Франківської колегіати.