Відповідно до нашого законодавства переселенці зі сходу практично не мають можливості прийти на вибори та проголосувати.
Експерти та громадськість з цього приводу мають різні погляди. Так правозахисники переконують, що таким чином порушено конституційне право громадян. Однак законодавців запевняють, що переселенці, які не є членами громади, не можуть обирати місцеву владу.
Проте журналісти запитали у самих переселенців з Донбас, чи хотіли би вони проголосувати на місцевих виборах 2015, пише Галка.
Ярослав Мінкін, 31 рік
Приватний підприємець, поет, культурний менеджер і громадський активіст. Луганськ.
Народився Ярослав в Луганську, потім сім’я переїхала до Криму. Закінчив Луганський національний педагогічний університет. Здобув спеціальність вчителя крою і шиття. В Луганську очолив літературне об’єднання СТАН, відоме своїми культурними та соціальними проектами в Луганську та інших містах. Зокрема воно відоме завдяки створенню культурної мапи Луганська, фестивалю соціальних фільмів «Тридцять друге травня», інтернет-порталу «Тиск світла», виданню літературних антологій. Переїхав у Франківськ навесні 2014 року.
“Ситуація з голосуванням вимушено переміщених осіб сумна, але зрозуміла. Я плачу податки в Івано-Франківський бюджет (у мене 3 група ФОП, тому сума від мене в 10-20 разів перевищує суму людини, яка є ФОП й просто торгує на ринку), я витрачаю зароблені гроші, моя дитина ходить в школу. Все, окрім штампа в паспорті про місце моєї реєстрації говорить про те, що я є повноцінним мешканцем міста. Повноцінним, але не повноправним.
Я знаю головний аргумент противників голосування ВПО: до себе привели Путіна й до нас приведуть. Але треба розуміти, що люди, які в пошуках дому подолали 1300 км – ненавидять Путіна та бандитські клани, що панували-панують на Донбасі, не менше, ніж франківчани.
Є тільки одне але. Ми, активні мешканці, що вимушено покинули свої домівки, знаємо з чого починається авторитарний підхід. Й знаємо до чого він може привести, якщо жителі голосують не за самовіддану людину дії, а за людину, яка красиво говорить патріотичні речі. Чи знають про це мешканці Прикарпаття? Час покаже”.
Сергій Попов, 27 років
Громадський активіст, Луганськ
У Луганську працював головою правління благодійної організації. Займався соціальними проектами для поліпшення життя дітей та молоді. У липні 2014 року вирішиі переїхати до Львова.Там у вересні створив благодійний фонд. В Івано-Франківську мешкає з вересня 2014. Зараз працює з переселенцями у Івано-Франківську, Львові, та Луганській області (територія підконтрольна Україні).
“Я до цього ставлюсь неоднозначно. З одного боку я розумію, що ми тут, можливо, тимчасово. Тоді як ми можемо обирати місцеву владу?
З іншого боку дуже непокоїть така ситуація. Нас зробили людьми другого сорту і позбавили нас права обирати і бути обраними. Тобто нас позбавили навіть конституційних прав у власній державі”.
Лариса Кабашенко, 41 рік
Луганськ
“Раз мы сюда приехали и проживаем тут уже больше года, лишать ВПЛ право голоса на выборах это неправильно. А заставлять людей, для того чтобы проголосовать, брать справку о несудимости в МВД и ставить штамп о временной регистрации в паспорте (что при поездке домой черевато последствиями на БП сепаров) это идиотизм. Особенно спарвка о не судимости меня добила”.
Марія Аматині
Донецьк, графічний дизайнер
У червні 2014 року переїхала з сімею до Франківська. Донець залишали з думкою, що їдуть надовго, а то й назавжди. Зараз в Франківську працюють з чоловіком фрілансерами, син пішов у перший клас.
“З одного боку те, що не внесені зміни порушують наші права. Ми взагалі позбавлені права голосувати. Ми не можемо це зробити у себе вдома і не можемо це зробити на нових місцях проживання.
З іншого боку я не бачу і на новому місці за кого би мала віддати свій голос, якщо б це було можливо. Дії, методи і обіцянки тих людей, що йдуть до влади не змінюється. Кожен намагається таким підкупом – нові тротуари, дороги, дитячі майданчики, безкоштовні квітки на різні розваги – прийти до влади”.
Сергій Ніконоров, 32 роки
Лікар-ветеринар, спеціалізується на голубах
Закінчив Харківську зооветеринарну академію, працював у Донецькій міжобласній спеціалізованій лабораторії з хвороб птиці, свого часу займався вивченням пташиного грипу. Останні роки в Донецьку досліджував можливості відновлення втраченої породи миколаївських голубів. У Івано-Франківську посилився у вересні 2014 року .
“Питання голосування для нас є важливим, як і для всіх інших відповідальних громадян. Але через неможливість визначити, хто вирішив залишитись у Франківську, а хто в будь-який момент поїде назад-питання участі у виборах ВПО може розглядатися в тій же площині, що і неможливість проголосувати на місцевих виборах заробітчан. Вони теж, але з інших причин, не можуть потрапити до своїх виборчих дільниць і країна не забезпечує їм таку можливість за кордоном, як під час загальнонаціональних виборів.
Я особисто за те, щоб ті переселенці які вже платять податки у Франківську могли прийняти участь у виборах місцевої влади, яка за законом про децентралізацію отримали змогу їх більш повно використовувати”.
Олеся Архіпова, 25 років
Макіївка, Донецька область
Приїхала до Івано-Франківська в липні 2014 року. Її батько загинув у селі Карлівка під час бою з сепаратистами. За його проханням влна і переїхала до Франківська. Згодом перевезла сюди й рідних. Вона виховує маленького сина, та є співорганізатором ГО “Д.О.М.48.24″, яка займається інтеграцією переселенців, залученням їх ресурсів до розвитку приймаючого міста.
“Місцеві вибори, то є вибори, на яких вибирають місцеву владу, а значить і повинні це робити люди, які тут живуть постійно і будуть жити надалі, а не ті, які приїхали на час. Багато разів ця тема підіймалась, і різні думки лунали, одна з них наприклад, що переселенці теж вже приблизно рік живуть у містах куди переїхали від російської агресії і сплачують місцеві податки, так чому вони не мають права обирати владу, яка використовує ці податки, чи наприклад той факт що переселенці такі самі українці, але виходить позбавлені конституційного права на голосування. А також той факт, що багато хто з переселенців вже визначились, як я наприклад, що лишусь в місті, і вони хочуть бути повноправними відповідальними членами громади, що сплачують податки, використовують свої інтелектуальні та творчі ресурси на блага міста.
І я частково згодна з усіма цими думками, але як визначити, хто справді хоче інтегруватись у громаду і бути їй корисною, лишитись жити і працювати, а чиїм голосом будуть маніпулювати заради перемоги однієї з політичних сил.
Питання складне. Я не маю конкретної відповіді на це питання, але більш прихильна до того, щоб місцева громада самостійно приймала рішення про своє майбутнє, а переселенці мали можливість проголосувати за свої обласні ради (хоча і в такому випадку кримчани все одно лишаються позбавлені права голосувати).
Питання потребує дуже серйозного розгляду та прийняття по ньому рішення такого, щоб воно не зачіпало інтереси місцевої громади, права на вибір переселенців, з розрахунку їхні дії та плани (дії – це сплата податків, плани -лишитись у місті). Потрібно розуміти, що є ВПО, вимушено переміщені особи, а є переселенці, перші виїхали на час війни і повернуться до дому, а другі, це ті люди, які вже не зможуть повернутись додому, їх дім вже тут, чи через загрозу життю, чи через те, що не зможуть вже жити поруч зі зрадниками, одним словом ті, хто точно лишиться там де він зараз”.
- 2 просмотра
